Який вигляд має жіноче тіло в очах чоловіка

На кожну красу знайдеться люблячий шанувальник, поет або принц, як хочете.

Усі жінки хочуть бути красивими, щоб їх любили чоловіки. Це ясно. Неясно тільки, чому деякі жінки, мріючи про чесне кохання, починають з обману.

Я бачу жінок, молодих і дорослих, кожну по-своєму красиву, з родзинкою. Бачу, як вони не приймають свою природну привабливість і хочуть стати ще кращими, розуміючи красу якось дуже по-своєму. Накручують зачіски, зафарбовують обличчя, оголюють ноги, тим самим обкрадаючи красу, дану природою, і стають бляклими під яскравим макіяжем, стандартними, як безликі барбі на Міс Всесвіт, привертаючи таких самих безликих кеном для стандартної короткої шлюбної гри, щоб, як зазвичай, обдурити себе наприкінці.

Не чекай від всесвіту принца, якщо не можеш бути принцесою без обману.

Якщо лізеш зі шкіри геть, щоб показати із себе модель — впіймаєш такого самого нарциса, задереш спідницю — зачепишся колготками за сального сластолюбця, підеш у нічний клуб на “м’ясний ринок” – сторгуєшся задешево з одноразовим мисливцем, будеш молодитися — всиновиш інфантильного хлопчика, захочеш маніпулювати — натрапиш на такого самого хитруна чи недотепу, й знову ридатимеш в подушку, що мужики перевелися. Не хитруй, і світ не іронізуватиме у відповідь.

Обман — занадто різке слово, за ним просто криється страх здатися некрасивою. Ось вам подарунок: некрасивих жінок немає. Я не зустрічав. Є тільки ті, хто намагається нас у цьому переконати. Я некрасива, тому подивися, як я розфарбувала губи, вії, як поглибила декольте й оголила стегно. Більше в мені нічого немає, тому вся увага на екран: на екрані яскрава реклама, а за екраном лише дроти та пил.

Мій інтерес до жінки ніколи не п’ється з обличчя. Моє збудження не росте з її фігури, тим паче оголеної. Це нецікаво, невчасно і недоречно. Тяжіння трапляється набагато глибше, притягує внутрішнє світло, джерело якого відчувається десь у жіночому животі.

Чоловік закохується в єство, природу жінки, а обличчя і фігура викликають захоплення вже після.

Поети, що оспівують тонкий стан, пухкі губи й довгі вії, просто описують відображення цього світла на тілі жінки. Закоханий чоловік оспівуватиме однаково і худорлявість, і повноту і сам дивуватиметься, як руйнуються його заздалегідь збудовані неживі образи краси: треба ж, я був упевнений, що вона не в моєму смаку.

Найкрасивіша жінка для мене — вагітна. Їй неважливо зовнішнє, її думки всередині, в дитині, все її життя спрямоване всередину, вона слухає себе, гладить живіт, ступає повільно і так зворушливо-незграбно. Вона усвідомлює дар і світиться жіночністю. Чоловіки змінюються в обличчі, побачивши вагітних, стають сильнішими, благороднішими. Це помітно і дуже красиво.

Моя улюблена частина жіночого тіла — живіт. М’який, трохи округлий, таємничий горбок, що ховає незліченні скарби. Звідси починається жінка, її сила, її тяжіння. Не дарма жіночі практики пов’язані з відпусканням напружень у животі, з танцем живота, диханням животом тощо.

Зріла жінка створює полярність і притягує зрілу чоловічу енергію.

Ми, чоловіки, не сприймаємо красу тільки очима. Це було б занадто нудно. Ми скануємо кожен рух: поворот голови, ходу, положення колін сидячи, голос. Ми відчуваємо грацію. Її не можна скопіювати, купити, навчитися у моделей, які, до речі, досягли успіху в манірності, але не в грації. Грація унікальна, нею обдарована кожна жінка, але може бути замкнена під жорстким животом, під гіркими переконаннями.

Я сиджу в кафе і спостерігаю за жінками навколо мене. Близько сотні гарненьких, погануль, гарно й без смаку вдягнутих, у косметиці й без, з писклявим або грудним голосом. Це просто кав’ярня, всі сидять із подружками й капучино. Вони природні, у Берліні, взагалі, мало манірності серед жінок. Зупиняю погляд на будь-якій, змащую фокус, дивлюся кудись крізь публічність, манірність, характер. І ось з’являється вона: красива жінка. Я починаю відчувати її привабливість, її неповторну цінність, м’якість і глибину. Я розумію, що якщо бачити її так, то можна полюбити будь-яку з них. Що менше ховаються, то легше полюбити.

Жінці простіше, ніж чоловікові, — їй не треба кимось ставати, їй достатньо просто бути, і вона вже цілісна, достатня, красива.

Чоловіки одноклітинні, але тільки на перший погляд, ми клюємо на те, що бачимо, але цінуємо зовсім інше. Чоловік все одно знайде, розрізнить, розшифрує вашу красу, якщо його не плутати й не заважати. На кожну красу знайдеться люблячий шанувальник, поет або принц, як хочете. Не варто її показувати, випинати, спотворювати. Достатньо просто бути.

Олександр Баранов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *