Силурійська гіпотеза: чи могла на Землі існувати складна цивілізація за мільйони років до нашої появи?
Якщо на Землі до нас існував технологічно розвинений вид, то він міг залишити після себе сліди.
У серіалі “Доктор Хто” є інопланетний вид під назвою сілуріанці – технологічно просунуті гуманоїдні рептилії, які жили на Землі задовго до появи людей, ховалися і були практично не виявлені доти, доки не з’явився всіма улюблений інопланетянин, який мандрує в часі, у своїй телефонній будці. Але це не наука. Однак 2018 року двоє вчених Кембриджського університету назвали свою роботу “Силурійська гіпотеза: чи можна виявити індустріальну цивілізацію в геологічному літописі?” – на честь вигаданого виду.
У статті, опублікованій у журналі Journal of Astrobiology, не стверджується, що задовго до людства існував технологічно розвинений вид, але пропонується замислитися над цікавим гіпотетичним питанням про те, чи можна виявити “геологічні відбитки” минулої цивілізації, яка зникла мільйони років тому.
“Одним із ключових питань під час оцінки ймовірності виявлення такої цивілізації є розуміння того, як часто, з огляду на виникнення життя і наявність розумних видів, розвивається індустріальна цивілізація?” – пишуть автори статті.
“Людина — єдиний відомий нам приклад, і наша індустріальна цивілізація проіснувала (поки що) приблизно 300 років (якщо брати з моменту зародження методів масового виробництва). Це лише мала частина часу існування нас як виду і вкрай мала частина часу існування складного життя на поверхні Землі”. “Такий короткий проміжок часу ставить очевидне питання про те, чи могло це статися раніше, до появи людини”.
Цікава гіпотеза, над якою справді варто замислитися, може допомогти нам у пошуку ознак розвинених цивілізацій на екзопланетах. Як зазначається у статті, люди залишили на планеті помітні сліди, які, безумовно, залишаться на довгі роки в нашому (відносно короткому) часі, змінивши клімат та екосистеми планети. Однак це не означає, що антропогенні зміни можна буде виявити через мільйони років. Фактично, слід, який ми залишимо — наприклад, в осадових породах, — може мати товщину всього в кілька сантиметрів. Це може бути справедливо навіть у тому разі, якщо ми проіснуємо набагато довше нашого нинішнього віку.
“Що довше існує людська цивілізація, то більшого сигналу можна очікувати в записі”, – пишуть автори. – “Однак що довше існує цивілізація, то більш екологічно раціональнішою має бути її діяльність, щоб вижити.
Що раціональніше суспільство (наприклад, у виробництві енергії, виробництві або сільському господарстві), то меншим є його слід на планеті. Але що менший слід, то менший сигнал, який буде закарбований у геологічному літописі”.
Група дослідників обговорює й інші ознаки, які ми можемо залишити для наступного виду через мільйони років (або які, можливо, були залишені для нас попередниками). Деякі з них будуть не відрізнити від явищ природного походження, як-от аноксичні явища в крейдяному і юрському океанах, але інші будуть явними ознаками того, що ми були тут і повністю все розгромили. “Ми припускаємо, що деякі специфічні маркери, які були б унікальними, зокрема, стійкі синтетичні молекули, пластмаси та (потенційно) дуже довгоіснуючі радіоактивні опади в разі ядерної катастрофи”, – пишуть автори.
“За відсутності цих маркерів унікальність події цілком може проявитися в безлічі відносно незалежних відбитків, а не в послідовному наборі змін, пов’язаних з однією геофізичною причиною”.
Автори не дають остаточної відповіді на це питання, але припускають, що якби колись існували інші стародавні розвинені види, то їх було б виявлено шляхом вивчення елементних і композиційних аномалій у відкладеннях.
“Хоча ми сильно сумніваємося в тому, що будь-яка попередня індустріальна цивілізація існувала до нашої, визначення питання у формальній формі, що чітко формулює, який вигляд можуть мати свідоцтва існування такої цивілізації, порушує свої власні корисні питання, пов’язані як з астробіологією, так і з вивченням антропоцену”, – підсумовують автори.
“Ми сподіваємося, що ця стаття послужить мотивацією для поліпшення обмежень гіпотези, щоб у майбутньому ми могли краще відповісти на наше головне питання”.
