10 «неприступних» в’язниць, з яких теж можна було втекти
В’язниця є місцем для злочинців, і передбачається, що ув’язнені не мають можливості втекти.
Але тяга до свободи така, що час від часу навіть з самих неприступних в’язниць тікають, проявляючи чудеса винахідливості.
Більш того, історія знає дуже цікаві випадки, коли відбувалися втечі з в’язниць, які славилися надійністю і неприступністю.
1. Свинцева в’язниця
Італійський авантюрист, письменник і знаменитий плейбой Джакомо Казанова одного разу був ув’язнений в сумнозвісну в’язницю Пйомбі ( «Свинцева в’язниця») за образу релігії й «правил пристойності». 30-річного Казанова посадили за ґрати майже відразу після арешту 26 липня 1755 року, засудивши його до 5 років ув’язнення. Після того, як йому відмовили в суді й навіть не спромоглися пояснити, за яким звинуваченням він був засуджений, Казанова спланував свою втечу за допомогою священника-відступника, який перебував у сусідній камері. Священник за допомогою загостреного прута зробив отвір в стелі, проліз через нього і зробив отвір в стелі камери Казанови. Шукач пригод залишив після себе записку в камері зі словами з псалма «Не помру, але буду жити й славити діла Господні». Казанова докладно описав цю втечу через 30 років в одній зі своїх книг.
2. В’язниця Імрала
Ще в 1940-х роках турецький уряд почав активно боротися з контрабандистами наркотиків. Біллі Хейс був молодим американським студентом, який був заарештований за контрабанду 1,8 кілограма гашишу в Туреччині. Через 4 роки, за два місяці до звільнення, він дізнався, що його термін був збільшений до довічного і Біллі був переведений в психіатричну тюремну лікарню. Зрештою, його термін був «зменшений» до 30 років, і американця перевели до в’язниці Імрала 11 липня 1975 року, але він пробув там лише кілька місяців. 2 жовтня 1975 року, після 3 безрезультатних спроб втечі, Хейс втік з острівної в’язниці, викравши гребний човен, на якому відплив в Бандирму. Там його сховали місцеві жителі. Потім він відправився в Грецію, звідки був депортований до Франкфурта, Німеччина, де майбутнього письменника кілька тижнів тримали за ґратами, перш ніж він нарешті отримав свободу. Про свою втечу Хейс написав в книзі «Північний експрес», яка пізніше була адаптована в однойменний фільм.
3. В’язниця Ліббі
Громадянська війна в США стала ганебною з точки зору жахливих тюремних умов як Союзу, так і Конфедерації південних штатів. Південна в’язниця Андерсонвілль була відома своєю зневагою до ув’язнених, але втекти з неї нікому не вдалося. Цього не можна сказати про в’язницю Ліббі в Річмонді, де в 1864 році сталася єдина втеча, і це було воістину епічно. У лютому 1864 року в цілому 109 офіцерам Союзу вдалося втекти з в’язниці Ліббі.
Втечею керував полковник Томас Роуз з 77-го Пенсільванського піхотного полку, який викопав зі своїми полоненими підлеглими 15-метровий тунель, що вів до сусіднього пустиря. Оскільки ніхто не вірив, що з в’язниці можна втекти, охоронці навіть не звернули уваги на безліч людей, що виходять через ворота в сусідньому районі. Тривогу підняли тільки через 12 годин, і половині втікачів вдалося успішно втекти.
4. Лондонський Тауер
Джон Жерар був священником-єзуїтом, який працював таємно від влади, оскільки католицькі робітники піддавалися гонінням в єлизаветинську епоху. Священник став відомий тим, що уникав арешту майже десятиліття, але Джон врешті-решт опинився в сумнозвісному лондонському Тауері, де його катували за можливі злочини. Вежа була відома як в’язниця, в яку тільки входило багато людей, і ніколи не поверталися назад, але цього не можна сказати про Жерара. У ніч на 3 жовтня 1597 року Жерар втік з Тауера разом з Ніколасом Оуеном, єзуїтом, найбільш відомим як «Маленький Джон». Їм дали мотузку «з волі», на якій Жерар спустився зі стіни, попри те, що його руки були понівечені тортурами. Після втечі в континентальну Європу Жерар написав книгу про свої тортури й втечу.
5. Табір 14
Корейська Народно-Демократична Республіка, більш відома у всьому світі як Північна Корея, відома найбільш авторитарним урядом на планеті. При місцевій диктатурі люди практично не мають прав, а заарештовані за найменші провини потрапляють в «трудові табори», що часто рівносильно смертним вирокам через пекельні умови й нестачі їжі в таборах.
Шин Донг Хюк – єдина людина, яка народилася в таборі для ув’язнених, зуміла втекти з нього і вижила, щоб розповісти світові про свої випробування. Все життя він голодував, його катували і примушували працювати на каторзі, але найгірше те, що він був змушений спостерігати за стратою матері й брата. Коли йому було 23 роки, Шин Донг Хюк переліз через високовольтний паркан і втік до Китаю, потім до Південної Кореї й, нарешті, до США. Його дивовижне випробування було задокументовано в книзі Блейна Хардена.
6. Бастилія
Людовик XI ув’язнив Антуана за те, що він був членом Ліги суспільного добробуту, групи дворян, які кинули виклик владі короля. У березні 1465 року графу вдалося втекти на човні й повернутися в Лігу. Пізніше в тому ж році Ліга і король підписали Конфланський договір, який поклав край суперечці між дворянами й королем.
7. В’язниця Санте
Санте, розташована на сході паризького району Монпарнас, є однією з найвідоміших в’язниць Франції і єдиною в межах міста. З того часу, як в’язниця була введена в експлуатацію в 1867 році, було здійснено лише три втечі. У 1927 році один чоловік був звільнений за наказом про помилкове ув’язнення, а в 1978 році в’язень був убитий при спробі втечі. Але найцікавіша історія зухвалої втечі з в’язниці сталася в 1986 році, коли Мішелю Важуру вдалося втекти за допомогою дружини Надін за допомогою… гвинтокрила. Поки Мішель відбувала тривалий термін за вбивство і збройне пограбування, Надін Важур під вигаданим ім’ям проходила льотні курси. Потім вона орендувала вертоліт і полетіла на дах в’язниці, з якої забрала чоловіка.
8. В’язниця Луїн
Може здатися божевіллям втеча з в’язниці на вертольоті, але це відбувається не так рідко, як багато хто може подумати. Паскаль Пайе не тільки зумів втекти з в’язниці Луїн на вертольоті, але і двічі допоміг врятуватися іншим. Люйн – це виправна установа максимального рівня безпеки, розташована на півдні Франції, і хоча її рекламують максимально захищеною від втечі, правда в тому, що вона мала кілька успішних втеч.
Пайе вдалося втекти на вертольоті у 2001 році, а через два роки він повернувся до в’язниці на вертольоті, щоб врятувати кількох своїх приятелів. Зрештою, він був знову заарештований і поміщений у в’язницю в Грассі, де його тримали в одиночній камері. Під час святкування Дня взяття Бастилії чотирьом його приятелям вдалося втретє викрасти вертоліт, який вони використовували, щоб звільнити Пайє. Пайє був знову заарештований в Іспанії й відбуває термін в секретному місці десь у Франції.
9. Шталаг Люфт III
Під час Другої світової війни Люфтваффе організував табір для військовополонених під назвою Шталаг Люфт III в Сагані, Польща. Табір використовувався для розміщення військовополонених, захоплених в союзних країнах (більшість були з Великобританії). Табір був побудований на піщаному ґрунті, що, як вважають, унеможливлює тунелювання. Всупереч цьому, геркулесовими зусиллями британським в’язням вдалося вирити три тунелі, на ім’я Том, Дік і Гаррі. Том був знайдений і знищений німцями, Дік використовувався для зберігання ґрунту і припасів, а Гаррі став основним маршрутом втечі для 76 осіб, яким вдалося пролізти через тунель довжиною 102 метри й всього 0,6 метра в діаметрі. Через піщаних ґрунтів довелося копати на глибині 9 метрів.
10. Алькатрас
Алькатрас відомий тим, що з нього неможливо втекти, але це не зовсім так. За ці роки у в’язниці було кілька спроб втечі, але жодна з них не стала такою сумно відомою, як та, що сталася в 1962 році, коли Джон і Кларенс Енглін об’єдналися з Френком Моррісом, щоб втекти. Ув’язнені зліпили голови-муляжі з туалетного паперу, зубної пасти, людського волосся і бетонного пилу і поклали їх на нари, щоб охоронці думали, що ув’язнені сплять на своїх місцях. Вони за допомогою ложок зробили невеликий отвір в стінці своєї камери й вибралися в службовий тунель, після чого попливли з острова.
В офіційному повідомленні йдеться, що в крижаних водах затоки Сан-Франциско загинули троє чоловіків, але багато хто вважає, що вони все ще живі. Протягом багатьох років були історії про те, як їх бачили десь у Мексиці. Їх подвиг був увічнений в популярному фільмі Клінта Іствуда «Втеча з Алькатраса» в 1979 році.
