СРСР — це не автомати з газованою водою, а ГУЛАГ і 4 мільйони доносів

СРСР — це не автомати з газованою водою, а ГУЛАГ і 4 мільйони доносів.

СРСР — це маразматики при владі й бідність, як норма життя.

СРСР — це лицемірство. За показного антизахідництва поїздка за кордон – це заохочення, а річ з-за кордону — небувала удача.

СРСР — це однаковість у всьому. В одязі, в їжі, в піснях, в думках.

СРСР — це дефіцит і відсутність будь-якого прогресу.

СРСР — це комунальні квартири, де одна кухня і один коридор на всіх. Де слово сусід набуває особливого сенсу.

СРСР — це заборона на виїзд за кордон, це в’язниця за валютні операції, це заборона на будь-яку політичну діяльність поза рамками компартії.

СРСР — це заборона на приватне підприємництво. Заборона на приватну власність, як таку. У людини немає і не повинно бути нічого особистого, свого. Людина належить суспільному, а не собі.

СРСР — це всепроникаюча цензура і жодної свободи думки та поширення інформації.

СРСР — це постійно брехня, сірість і забитість.

СРСР — це піонерські лінійки, комсомольські збори, громадський осуд і засудження. Приниження перед усіма, розмивання і приниження будь-якої індивідуальності.

СРСР — це повсюдний блат і вимагання.

СРСР — це нав’язування мілітаризму та імперської свідомості з самого раннього дитинства.

СРСР — зрівнялівка.

СРСР — відсутність предметів особистої гігієни.

СРСР — це убозтво побуту.

СРСР — це страх, відчуття безглуздості й абсурдності того, що відбувається.

СРСР — це неповага до особистості. У школі, в інституті, на роботі – всі офіційно домагаються особистого простору людини. І це вважається нормою.

СРСР — це пропаганда з кожної праски, черги і порожні прилавки.

СРСР — це постійний страх перед війною.

СРСР — це пункт в анкетах “ставить особисті інтереси вище суспільних”.

СРСР — це підозра до всіх, хто виділяється.

СРСР — це неможливість читати, дивитися і слухати, що хочеш.

СРСР — це черга за ковбасою, де люди втрачали свідомість.

СРСР — це ставлення до людини, як до витратного матеріалу.

СРСР — це графа національність.

СРСР — це безпросвітність завтрашнього дня, імітація життя, як такого. Це життєдіяльність.

СРСР — це ненависть до розуму і любов до верстата.

СРСР — це в’їдливий антисемітизм, що спускається зверху, доходить до останньої комунальної кухні.

СРСР — це принизлива відсутність вибору в усьому.

СРСР — це лизоблюдство і трепет перед начальником. Плазування перед силою.

СРСР — це коли мета виправдовує засоби.

СРСР — це протилежність свободи, як такої. Відсутність свободи пересування, свободи совісті, свободи думки, свободи думки. І постійні декларації, збори, паради, полум’яні промови, ходи, плани, дошки пошани, дошки ганьби — величезні ширми, що прикривають справжню картину речей.

І брехня, брехня, брехня, брехня, брехня, брехня.

І Головне, суть. СРСР – це не автомати з газованою водою, а ГУЛАГ і 4 мільйони доносів.

Людиноненависницький режим, якому сьогодні ставлять в Росії пам’ятники.