Politico: Що насправді думає Китай про Україну
Якщо уважно придивитися до позиції Пекіна щодо війни Росії в Україні, яка постійно змінюється, стає зрозуміло, що китайці думають про неї зовсім інакше, ніж Захід.
Що насправді думає Китай про Україну? Це питання не дає спокою українцям, а також їхнім прихильникам на Заході.
Дехто, можливо, сподівався отримати відповіді на нещодавньому Всесвітньому форумі миру (ВФМ) у Пекіні, який нещодавно пройшов під пишною назвою — щорічний захід, започаткований у 2012 році з метою продемонструвати, що Китай може зробити свій внесок у розв’язання проблем війни та миру на глобальному рівні.
Але західні спостерігачі на конференції були здивовані тим, що Україна була відсунута на маргінес форуму, і були розчаровані тим, що єдиними гостями, які говорили про Україну, були росіяни — як виявилося, жодного українця не було запрошено.
Втім, для тих, хто вивчає еволюцію позиції Китаю, це не повинно було стати несподіванкою. Окрім участі у Форумі, за останні 18 місяців ми провели десятки інтерв’ю з китайськими мислителями та стратегами з провідних університетів, аналітичних центрів та партійних організацій, намагаючись зрозуміти, що думають у Китаї про війну в Україні. І ми виявили, що, попри жваві дебати з цього питання — більше, ніж можна було б очікувати, — китайці думають про це зовсім інакше, ніж на Заході.
По-перше, для Китаю війна в Україні просто не є настільки важливою. Вона розглядається через призму загальної картини — не як катастрофічна війна, що змінює світовий порядок, а як проксі-конфлікт між Китаєм і Сполученими Штатами. Важливо, що багато хто вважає, що Америка використовує війну, щоб спробувати оточити Китай, вказуючи на те, як Японія і Корея наклали санкції на Росію — що, за їхніми словами, було результатом тиску Заходу — і як вони були запрошені взяти участь у Мадридському саміті НАТО.
За такою ж логікою, на думку багатьох китайських мислителів, європейці були змушені включити Китай до стратегічної концепції НАТО і зайняти більш жорстку позицію щодо китайських технологій.
Однак ці мислителі заспокоюють себе тим, що Вашингтону не вдалося згуртувати решту світу на свою підтримку. Як зазначив один інтелектуал, на відміну від часів холодної війни, Захід не досягнув значного успіху в мобілізації країн, що розвиваються, на підтримку України, стверджуючи, що загалом 157 країн не підтримують ані Захід, ані Китай у цьому питанні. Завоювання цих “неприєднаних” країн і використання репутаційної слабкості Америки стали, таким чином, ключовою метою китайської зовнішньої політики.
Ця битва за Глобальний Південь виходить далеко за межі питання війни в Україні. Як альтернативу американському “феодалізму” Пекін розробив власні пропозиції у вигляді Глобальної ініціативи розвитку, Глобальної ініціативи безпеки та Глобальної цивілізаційної ініціативи – всі вони були з ентузіазмом представлені учасникам форуму, багато з яких були з країн, які Китай активно завойовує.
Другий урок полягає в тому, що Китай вважає, що він більше виграє, ніж втрачає, підтримуючи Росію. Але в той час, як присутність російських експертів на ВЕФ підкреслила промосковські настрої Пекіна, а російським гостям форуму надали найкращі місця для виступів, з’являється чітке відчуття того, що Москва зараз — в кращому випадку — молодший партнер Пекіна. Майже всі китайські експерти, з якими ми спілкувалися, відреагували на прохання прокоментувати військові успіхи Росії з відчутною насмішкою. І чимало з них, схоже, вважали, що Росія більше не заслуговує на статус великої держави.
Ця тактична тенденція дуже критично ставитися до того, як Росія веде війну, йде пліч-о-пліч зі стратегічним бажанням не допустити приниження чи усунення від влади президента Росії Владіміра Путіна. Хоча лунали дуже критичні голоси — один дослідник навіть стверджував, що Китай став жертвою гібридної війни, розв’язаної Росією, включаючи спроби маніпулювати його ЗМІ та обдурити його лідерів, щоб вони виглядали більш прихильними, ніж хотіли б, — консенсус полягає в тому, що обидві країни об’єднує спільне бачення постзахідного світового порядку.
Ще одним висновком є те, що китайські мислителі, схоже, вважають, що конфлікт в Україні не зробив війну на Тайвані ані більш, ані менш імовірною. Офіційна позиція полягає в тому, що “Україна – не Тайвань”, але науковці уважно стежать за конфліктом. І багато з них були здивовані єдністю та активністю Заходу, з його санкціями проти Росії та військовою допомогою Києву. Однак вони також відзначили, що багато аргументів про небажання воювати безпосередньо з ядерною державою можна було б застосувати й до Китаю, коли мова йде про Тайвань. Як наслідок, на їхню думку, Захід прийме стратегію дикобраза, озброюючи Тайвань і підтримуючи місцеві сили, такі як Японія, замість того, щоб планувати пряме втручання.
Китай вважає, що він більше виграє, ніж втрачає, підтримуючи Росію | Сергій Чиріков/AFP через Getty Images
Нарешті, китайці вважають, що економічна взаємозалежність не захистить Китай у разі конфронтації із Заходом, і що Пекін повинен бути готовим до санкцій. Відповідно, на Форумі багато говорили про економічну безпеку, ланцюги постачання і захист від санкцій. А в один із моментів дискусії Ділма Руссефф — колишній президент Бразилії, яка зараз керує Новим банком розвитку — виступила з критикою західних спроб “відокремлення” і “зниження ризиків”, закликаючи до дедоларизації, щоб захистити країни від залякувань Заходу.
У цьому сенсі бачення світового порядку, яке Китай представив на Форумі, значною мірою відображає його пріоритети щодо України. Так само як і форум, війна надала Пекіну можливість використати слабкості Заходу, щоб зробити Китай більш безпечним на міжнародній арені, розширюючи свої зв’язки з Глобальним Півднем, плекаючи свій імідж миротворця і прискорюючи свої зусилля, спрямовані на те, щоб стати більш економічно незалежним.
Один китайський академік, з яким ми розмовляли в Пекіні, пояснив, що з негативної ситуації може вийти щось позитивне. “Поки Китаю не потрібно озброювати Росію, — сказав він, — люди продовжуватимуть сподіватися, що Пекін може відігравати конструктивну роль”.
Є над чим замислитися спантеличеним західним дипломатам на форумі.
