Угорський детектив з українськими полоненими. Що це було і чим закінчиться
Про передачу російською православною церквою українських військовослужбовців міг не знати й сам прем’єр Угорщини, повідомила угорська служба «Радіо Свобода».
Віцепрем’єр-міністр Жолт Шем’єн особисто домовився з Російською православною церквою про звільнення одинадцяти українських військовополонених із Закарпаття та їх передачу Угорщині, причому так, що про це не знали ні МЗС, ні канцелярія прем’єр-міністра, а в уряді існує серйозне обурення з приводу цієї акції, повідомили “Вільна Європа” кілька незалежних джерел.
Доля одинадцяти військовополонених супроводжується дивовижним мовчанням з боку уряду. Звільнення полоненого зазвичай є позитивною історією, і ті, хто причетний до звільнення, зі зрозумілих причин намагаються скористатися піар-можливостями, які пропонує ця ситуація. Для порівняння, люди, причетні до операції, або ті, хто її організовував, не згадуються в ЗМІ, за винятком двох заяв Жолта Шем’єна, які не є дуже конкретними.
Не причетні
“Вільна Європа” поспілкувалася з чотирма незалежними джерелами, щоб спробувати розкрити передісторію звільнення ув’язнених. Серед джерел – урядові, дипломатичні та незалежні діячі, які щодня стежать за розвитком війни в рамках своєї професії й мають російсько-українські контакти.
Усі чотири джерела були одностайні у своєму твердженні, що весь процес звільнення/переміщення був здійснений під одноосібним керівництвом Жолта Шем’єна, і що ніхто з уряду, який в іншому випадку був би відповідальним за підготовку та організацію такого дипломатично чутливого кроку за участю трьох країн, не був залучений до цього процесу.
У зв’язку з цим, наше сприйняття в НАТО було б не дуже позитивним на цей час без неузгодженого звільнення ув’язнених.
Нещодавно, 8 червня, видання Index повідомило, що одинадцять українських солдатів-етнічних угорців із Закарпаття були звільнені з російського полону і прибули до Угорщини за посередництва церковних організацій. Згодом телеканал ATV взяв інтерв’ю у Жолта Шем’єна. Віцепрем’єр-міністр спочатку заявив телебаченню, що “це жест Російської Православної Церкви стосовно Угорщини” і що він “виконав свій людський і патріотичний обов’язок”.
Днем пізніше, коли вже було відомо, що Україна згодом запросила інформацію про цю справу, віцепрем’єр сказав Мандінеру, що він “вважав за краще б подякували”, а потім заявив, що одинадцять солдатів, про яких йде мова, “більше не є військовополоненими, а вільними людьми”.
Довірена особа Патріарха розповідає
За даними наших джерел, глава Російської Православної Церкви в Угорщині митрополит Іларіон Алфєєв, довірена особа російського Патріарха Кирила, спочатку повідомив про таку можливість Міклошу Солтешу, державному секретарю у справах церкви в канцелярії прем’єр-міністра. Депутат ХДНП поінформував Жолта Шем’єна, і президент партії та віцепрем’єр-міністр сам взяв на себе відповідальність за організацію звільнення. Кілька джерел зазначили, що російський церковний лідер, безумовно, не міг діяти без схвалення російського уряду.
Всі четверо співрозмовників заявили, що ні міністр закордонних справ Петер Сійярто, ні прем’єр-міністр Гергей Гуляш не знали про операцію, і наші джерела кажуть, що це велике питання, наскільки прем’єр-міністр Віктор Орбан був поінформований про її деталі. Багато хто припускає, що відповідні спеціалізовані служби також не були поінформовані.
За нашою інформацією, одинадцять солдатів були захоплені в полон поблизу міста Куп’янськ на північному сході України, де навесні розгорілися запеклі бої під Бахмутом. За словами одного з інформаторів, всі одинадцять чоловіків мають угорські імена, але не всі з них стверджують, що вони угорці. Ніхто не знає подробиць того, як полонених доставили до Угорщини і яким маршрутом, але одне з наших джерел зазначило, що “віцепрем’єр-міністр, вочевидь, спромігся запустити систему захисту шенгенського кордону за власною ініціативою, і ніхто в уряді про це не знав”.
За нашою інформацією, з боку відповідальних членів уряду, яких стосується те, що сталося, існує серйозне обурення з кількох причин. З одного боку, якими б низькими не були угорсько-українські відносини, в такому делікатному питанні між Будапештом і Києвом мав би відбутися обмін інформацією, якщо не приватна акція; якщо не обов’язково тому, що уряд мав би на увазі інтереси українського керівництва, то, за відсутності інформації, будь-хто міг би передбачити дипломатичний скандал, який міг би ще більше зашкодити нашому іміджу в НАТО.
Вони вважають за краще зберігати мудрість
З іншого боку, добре підготовлене звільнення полонених, безумовно, мало б позитивне піар-значення для уряду, навіть якщо не думати, як писали деякі українські газети, що угорські військовослужбовці могли б виголосити на камеру якусь промову, критичну щодо України й на користь Росії.
Але, наприклад, зображення цих людей, які їдуть до кордону в супроводі угорського урядового ескорту, а потім переходять на український бік, де їх зустрічають представники українського уряду і члени їхніх родин, було б просто гарною політикою, як для угорського, так і для київського керівництва.
Для порівняння, окрім двох уже цитованих заяв Шем’єна, не було жодних повідомлень про звільнених в’язнів. Одне джерело пояснює це тим, що “після того, як всім стало очевидно, що угорським урядом можна маніпулювати з Росії на рівні віцепрем’єр-міністр”, кабінет міністрів просто обрав стратегію мовчання, сподіваючись, що про це якомога швидше забудуть. За словами іншого джерела, мінімально необхідна комунікація була передана на аутсорсинг відповідній особі, Жолту Шем’єну. Про те, де зараз перебувають одинадцять осіб, жодне з наших джерел не має жодної інформації.
