Еміль Берлінер: людина, яка змінила світ, але тепер забута
Він винайшов грамофонну платівку.
Ще одна людина, яка змінила світ, але тепер забута: Еміль Берлінер. Він народився в 1851 році в Ганновері в єврейській родині. У 1870 році, щоб уникнути призову на військову службу (наближення франко-прусської війни вже не було секретом), емігрував до США. Оселившись в Нью-Йорку, він розносив газети, мив пляшки й одночасно вивчав фізику в коледжі Купер-Юніон.
Уже з дипломом працював на прокатній кінській стайні, паралельно розробляючи мікрофон власної конструкції. Звукозапис і відтворення були тоді дуже модною темою в техніці. Берлінер отримав патент і продав його компанії Bell Phone, але втрутився Едісон. Едісон був відомий тим, що нещадно нищив всіх конкурентів. Тільки на підставі того, що в конструкції Берлінера використовувався вугільний порошок, Едісон заявив, що патент недійсний, через те, що в його основі лежить його, Едісона, ідея. Після багатьох років судових суперечок суд виніс рішення на користь Едісона. Але Берлінер зміг повністю помститися Едісону.
Як відомо, Едісон винайшов перший записувальний пристрій — фонограф. Коливання повітря в ньому через мембрану і голку реєструвалися на покритому фольгою валику. Така конструкція мала два основних недоліки. Голка рухалася перпендикулярно поверхні й з великим зусиллям прорізала фольгу. Через це звук був слабким і спотвореним. А циліндрична форма валика не дозволяла робити з нього копії. Кожен новий запис потрібно було робити наживо.
Ось до чого це призвело. Дуже популярний в 1880-х роках реггі-співак Джордж Джонсон мав у своєму репертуарі всього два хіти. Цього було недостатньо для повноцінних гастрольних концертів, і Джонсон вирішив продати свої платівки. В оточенні чотирьох фонографів він виконував свої пісні 50 разів на день. Результатом стало 200 оригінальних записів. Так тривало не один рік. Кількість фонографічних записів пісень Джонсона оцінюється між 20 000 і 50 000. Я б подивився на сьогоднішніх реперів в такому режимі.
Берлінер одним ударом знищив фонографічну монополію Едісона — він винайшов грамплатівку. У його конструкції голка рухалася не вглиб, а боком по поверхні диска, покрита шаром сажі. Отриманий коливальний малюнок, зафіксований прозорим лаком, переносився на металевий диск за допомогою відомого тоді процесу фотогравіювання, з якого можна було друкувати тисячі пластин шелаку. Потім Берлінер ще більше доопрацював процес. Акустичний малюнок дряпався на тонкому шару воску, що був нанесений на цинковий диск. Після травлення кислотою виходила готова матриця.
Винахід грамофонної платівки перевернуло з ніг на голову і життя людей, і музичний світ. Музика, нехай і в недосконалому відтворенні, стала доступна практично кожному (на краще чи на гірше — це вже інше питання). А в музичному світі вся економіка перевернулася з ніг на голову. Любителі музики отримали перевагу слухати хорошого співака або музиканта в записі, а не посереднього наживо. Якість музики, що надавалась слухачам, покращилася, але кількість виконавців зменшилася. Крім того, традиції домашньої музики стали згасати. Грамофони, а потім і автомати, стали замінювати тавернних музикантів (знову ж таки, на краще чи на погане?).
До речі, слово «грамофон» придумав теж Берлінгер. На відміну від багатьох винахідників, він проявив не тільки технічні, а й ділові здібності. Зібравши воєдино кілька основних технічних рішень, він сконструював комерційно успішний пристрій для відтворення грамофонних платівок і на початку XX століття відкрив свої торгові компанії в США, Канаді, Великобританії (нині EMI), Німеччині (нині Deutsche Grammophone).
Але і винаходити він теж не кинув. Він побудував перший радіальний авіаційний двигун із зоряним розташуванням циліндрів, сконструював три вертольоти, один з яких побив кілька рекордів того часу, розробив перші акустичні плитки для покриття стін студій звукозапису. І вже накопичивши значний капітал, заснував в США Товариство профілактики захворювань. З ініціативи Берлінгера був прийнятий закон про обов’язкову пастеризацію молока.
