Віктор Балога: «Якщо подивитись на кількість неадекватних персонажів, які зібрались в парламенті, то було б краще цю Верховну Раду давно розпустити, навіть попри війну…»

Інколи, коли слухаю виступи деяких молодим доморощених політиків, то пригадуються слова, які написав 100 років тому глашатай «жовтневої революції» Володимир Маяковський  у своїй поемі «Володимир Ленін»: «Ми й кухарку кожну навчимо керувати державою!».

В цій цитаті є важливе слово «навчимо». Але чи часто особи, які займали високі державні пости керувались словами Маяковського? Як правило, спрацьовувала демагогія, уміння говорити «правильні революційні слова». Як сказала б сьогоднішня молодь: «піпл схаває все», а потім цей «піпл», точніше, народ розплачувався за свою довірливість.

Сьогоднішня незалежна Україна ось уже понад 30 років йде все тим же «революційним шляхом». Вибрали на «ура» нового президента, а потім за інерцією і «зелених» депутатів Верховної Ради. Я часто повторюю, що «завдяки новому «революційному» підйому депутатом Верховної Ради могла стати, навіть, «зелена табуретка». І не тільки могла, але і ставала. Правда, не «зелена табуретка», а люди «з вулиці», невігласи, єдиною достойністю яких було вчасне «зафарбування» в «зелений» колір і де потрібно і не потрібно виголошувати «правильні революційні слова».

І виголошували та продовжують виголошувати, не дивлячись на те, що росію веде проти України жорстоку війну.

Недавно прочитав розлоге інтерв’ю «великого дипломата», керівника фракції «Слуга народу» у Верховній раді Давида Арахамії.

Він сказав, що коли на початку квітня 2022 року, на переговорах у Стамбулі, російська делегація запропонувала свої умови припинення війни: Україна має погодитись на позаблоковий воєнний статус, на нейтралітет. Українська делегація, за словами Арахамії, відмовилась від цих умов і пішла з переговорів.

Чому?

Арахамія називає дві причини, через які українська делегація відмовилася від російських пропозицій.

Перша причина: нейтральний статус суперечить українській конституції, в якій прямо записано як мету — інтеграція в НАТО.

Друга причина: під час свого візиту до Києва британський прем’єр Борис Джонсон ніби то сказав, що, мовляв, не треба нічого підписувати,  “давайте будемо просто воювати”.

Арахамія не конкретизував умови росії про «припинення війни», а тільки висловив якісь загальні фрази про це. Але з відомостей від інших публічних джерел і з контексту того, про що він говорив, можна зрозуміти, що йшлося про відведення російських військ до кордонів станом на 23 лютого 2022 року.

Про умови росії публічно говорив і путін. Здавалось, що головний рашист, як завжди, бреше. Але тиждень тому, практично, повторяючи слова путіна, про це сказав і «великий дипломат» Арахамія. Подив? Злість? Важко сказати, що я відчував, коли читав «одкровенія» головного парламентського «слуги».

Якщо вірити словам Арахамії, то путін  ще у квітні минулого року міг добровільно вернути ті окуповані українські землі, які ось уже півтора року українські воїни, страшно, криваво, з втратами, з руйнуванням міст і сіл та знищенням нашої економіки, відвойовують у ворога. І все тільки тому, що українська делегація на переговорах не хотіла відступитись від «головної політичної лінії» – вступ України в НАТО, про що записано в Конституції України.

Що за ахінею ніс Арахамія у своєму інтерв’ю? І говорив він це цілком серйозно. Важко усвідомити масштаби вселенської дурості «великого дипломата».

Нещасна Україна, якщо нею керують такі політичні невігласи, якщо не злочинці. Скільки ще нашому народу прийдеться витерпіти? Скільки крові пролити? Скільки ще наших синів, дочок, внуків прийдеться втратити?

Він, схоже, сам не усвідомлює, який злочин перед Україною він скоїв… Що ж заважало Арахамії підписати стамбульські папери й винести питання в Раду на голосування? Нехай би депутати й вирішували, що їм дорожче: примарні шанси на вступ до НАТО через десять років чи життя своїх солдатів тут і зараз плюс уся територія, яку встиг захопити путін понад те, що він уже окупував із 2014 року…

Ні, це не зрада. Я впевнений у тому, що Зеленський і його команда щирі патріоти України. Проблема в тому, що вони просто не тягнуть на управління країною. Справжні дилетанти, абсолютно неготові до того випробування, яке випало на їхню долю.

Це і є головна проблема України.

І в цьому, мабуть, криється причина охолодження до України Заходу. Познайомившись з українською владою ближче, на Заході зрозуміли, що це абсолютно випадкові люди, що заплуталися в дешевому пафосі, абсолютно не здатні піднятися до рівня тих проблем, з якими зіткнулася країна, яку вони очолюють.

Обговорювати інтерв’ю «великого дипломата» ще можна довго, але, думаю, що лейтмотив невігластва та дурості одного з ключових політиків сьогоднішнього керівництва країною показано.

Але, на жаль, Арахамія не одинокий.

Народна депутатка від “Слуги народу”, членкиня комітету нацбезпеки, оборони та розвідки Марʼяна Безугла заявила, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не надав плану на наступний рік, тому військове керівництво України має піти.

Безугла у Facebook написала:

“Так, головнокомандувач ЗС України не зміг надати план задуму на 2024. Ні великий, ні маленький, ні асиметричний, ні симетричний. Військові просто сказали, що їм треба забирати не менше 20 тисяч громадян на місяць”.

За словами Безуглої, ця проблема наростала ще влітку, як на засіданнях Ставки, так і в парламенті при плануванні бюджету на 2024 рік.

“…Ми питали, під що планувати? Як ви бачите війну? Чому створення бригади, а не доукомплектування існуючих? Скільки коштуватиме бригада, нова бригада? Це ж ще нові штаби, що з бойовими підрозділами? Чи закладати кошти під ротацію і демобілізацію? Що з навчанням? Що з ротаціями? Чому в 2024 не закладена закупівля турнікетів взагалі, наприклад? Ви розумієте, що один загиблий коштує державі 15 млн грн, а турнікет типу САТ – в 10 тис раз менше? Окрім трагедії загибелі як такої…

“Ця дискусія була непублічною, але напруження наростало і зараз ситуація така, що якщо військове керівництво не може надати ніякого задуму на 2024 рік, а всі їхні пропозиції щодо мобілізації зводяться до того, що треба більше людей без жодної пропозиції зі змін системи ЗСУ, то таке керівництво має піти“.

Чи варто аналізувати цю маячню чергового невігласа чи невігласки, яка наділена певними державними повноваженням і яка діє за принципом: «Чула дзвін та не знає де він»?

Якщо ми маємо таких «кухарів і кухарок» в управлінській системі країни, то ФСБ і ГРУ не дуже треба й напружуватись. За них все зроблять «арахамії» і «безуглі».

Який же вихід  з такої політично безграмотної ситуації в часи війни?

Про це добре написав народний депутат України  Віктор Балога у Facebook: «Якщо подивитись на кількість неадекватних персонажів, які зібрались в парламенті, то було б краще цю Верховну Раду давно розпустити, навіть попри війну. Бо користі державі все менше, а шкоди, при чому дуже серйозної – все більше.

Хто може робити добро  країні – знайде себе й так, було б лише бажання. Натомість тих, хто робить тупі заяви чи дії не сприйматимуть, як офіційних осіб, що представляють владу, а значить негативних наслідків буде менше.

Насправді парламент давно обнулений в очах людей, то для чого далі плодити ненависть до себе.

Вся влада, де-факто, й так в руках президента, треба лише оформити цей стан речей де-юре та законодавчими змінами передати йому всі необхідні повноваження на час війни. І нехай президент сам видає закони, зокрема й ті, що потрібні нам на шляху в ЄС та НАТО.»