Український шпигун під шкірою Кремля. Портрет Буданова від журналу The Economist

Начальник української воєнної розвідки Кирило Буданов дратує керівництво Росії та буквально вліз під шкіру Кремля. З початку повномасштабної війни його вплив зріс, і деякі навіть припускають, що на нього може чекати політична кар’єра.

РБК-Україна публікує переклад статті The Economist про Буданова.

Щоб паралізувати досвідчених офіцерів воєнної розвідки треба багато зусиль. І атака на штаб на Рибальському острові у Києві у березні 2022 року переступила цей поріг. Військові говорять про жах, коли летіли ракети, вибивало вікна, а старі будівлі руйнувалися.

Ті, хто чекав на генерал-майора Буданова в його приймальні, впали на підлогу. За кілька хвилин відчинилися двері, і вийшов начальник воєнної розвідки.

“Все гаразд”, – згадує один з офіцерів слова Буданова, після чого той наказав усім повернутися до роботи. Генерал обтрусився, одягнув кепку і вийшов надвір, щоб оглянути пошкодження, додав військовий.

Колишній спецпризначенець, 37-річний генерал Буданов, є архітектором операцій на території Росії, що робить його великим подразником для Кремля. Його помічники стверджують, що на нього було скоєно щонайменше 10 замахів.

Востаннє, 29 травня, крилаті, балістичні ракети та дрони націлилися на його офіс на Рибальському. І вони ледве не вразили його та сусідній автомобільний міст, хоча безпілотники пошкодили інші будівлі. Наступного дня Володимир Путін похвалився “точним” ударом, а кремлівські ЗМІ повідомили, що Буданов нібито в комі та евакуйований до Німеччини. The Economist може підтвердити, що жодне із тверджень не відповідає дійсності.

Кабінет Буданова випромінює хаотичну, сутінкову енергію — мішки з піском захищають вікна, на підлозі кулемети, у кутку програвач грає Вівальді з плейлиста на YouTube. Відчуття абсурду посилюється канаркою та жабою в акваріумі. У сусідньому коридорі висить фото березневого прикордонного рейду до Брянської області (РФ), яка є справою рук російських партизанів. На великому екрані карта Москви — ціль атаки безпілотників у травні.

Україна не брала відповідальності за жодну з операцій. Але Буданов практично нехтує офіційною двозначністю.

“Ми на війні. Дрони над Кремлем показали світу, що російська оборона — це лише потьомкінське село”, – говорить він.

Коли каже генерал, його помічники підходять ближче. Під його керівництвом Головне управління розвідки (ГУР) України стало автономним органом і його команда схожа на банду.

“Раніше у нас були менеджери, тепер у нас є лідер”, – каже Олег, відставний офіцер, знайомий з Будановим. Він схвально відгукується про його здатність заражати інших своїм запалом, порівнюючи Буданова зі змією, яка гіпнозує жертву перед смертельною атакою.

У генерала є противники як в Україні, так і за кордоном. Інші спецслужби турбуються про його силу та ресурси.

“Логічно, що під час війни воєнна розвідка стає силою. Але тепер без його згоди ви мало що зможете зробити”, – каже офіцер “суперницької спецслужби”.

Навіть друзі описують начальника воєнної розвідки як складну людину. Деяким із ним важко ужитися, зазначає бригадний генерал Дмитро Тимков, його партнер по десятках операціях: “Він не пристосовується до чужої думки”.

Молодий Буданов перечив старшим командирам, якщо вважав їх неправими. Проте прихильники розповідають і про “щедрий бік”.

“Генерал Буданов — майстер інтелектуальних ігор у зовнішньому світі, але ніколи не розповсюджував це на колег. Він розуміє, що брехати брехунам не можна”, – додав відставний офіцер Олег.

Рішення президента Володимира Зеленського у 2020 році підвищити маловідомого воєначальника для багатьох стало несподіванкою. Але всередині служби ім’я Кирила Буданова вже було легендарним. Кремль також дещо знав про нього.

“Для них це було рівносильно підняттю червоного прапора. Це те, що переконало багатьох із нас у здатності Зеленського забезпечити національну безпеку”, – зазначив представник ГУР Андрій Юсов.

Буданова відзначали як командира рейду у 2016 році зі знищення вертольотів на базі у Джанкої (окупований Крим). Операція на задньому дворі російських спецслужб була зухвалою. На виході група Буданова вступила в бій із російським спецпідрозділом, ліквідувавши кількох осіб, зокрема високопоставленого офіцера. Пізніше росіяни помстилися, вбивши його безпосереднього начальника, але упустивши самого Буданова.

Генерал Тимков, якого вважають заступником командира у Джанкойському рейді, сміється та непереконливо заперечує операцію. Але при цьому пропонує іншу історію, яка лише доповнює легенду про майстра шпигунської мережі.

На початку 2015 року, за його словами, вони перебували у глибокому ворожому тилу на Донбасі, і тодішній підполковник Буданов підірвався на протипіхотній міні. Осколки встромилися в шию і лопатку, трохи нижче за серце.

“Кирило просив нас залишити його”, – розповідає Тимков. Але група відмовилася і на силі волі поранений офіцер пройшов понад 3 кілометри до безпечного місця.

“Всю дорогу він нічого не говорив. Ось як це було боляче”, – додав він.

Очоливши воєнну розвідку, Буданов дотримується позиції “можливо все”. Місія з порятунку афганців та інших іноземних громадян із Кабула у 2021 році принесла йому визнання. Але головний слід він залишив після повномасштабного вторгнення Росії.

У перші дні, коли в Києві діяли диверсанти, багато хто бачив, як генерал бігав з автоматом по Рибальському острову. Він керував найважливішими операціями в аеропорту Гостомель, Ірпені та Мощуні, на околицях Києва, які зупинили наступ росіян. Він направив рятувальні гелікоптери в обложений Маріуполь і сам брав участь у багатьох фронтових операціях.

Деякі колеги вважають, що їхній командир не повинен так ризикувати, але його неможливо зупинити. Сам Буданов каже, що робить це лише тому, що інші є у небезпеці.

“На карту поставлені життя. Тут немає місця помилкам”, – наголошує він.

Західні партнери характеризують його як прямолінійного та непідкупного гравця. За словами Філіпа Інгрема, колишнього полковника британської військової розвідки, зараз Буданов більше працює з американською та британською розвідкою, ніж із німецькою чи французькою.

Однак його бравада схвалюється не скрізь. Відповідно до злитих секретних документів, ЦРУ довелося втрутитися, щоб перешкодити Буданову віддати наказ про напад на Москву у річницю вторгнення у лютому. Рейди всередині Росії посилили побоювання союзників щодо провокації ядерної держави, і заяви генерала про майбутній розпад РФ роблять те саме.

Проте він каже, що 9 років вивчення російської агресії надали йому унікальну можливість оцінити ризики ядерної ескалації.

“Як голова розвідки, я вам прямо кажу, цього не станеться. За всієї моєї неприязні до Російської Федерації, ідіотів, які керують країною, небагато”, – вважає Буданов.

Він наполягає на тому, що мир неможливий без стратегічної поразки Росії та переформатування влади у ній.

“Або всі одночасно вийдуть із війни, або одна сторона програє, а інша виграє. Інших варіантів немає”, – додав голова військової розвідки.

Вважається, що генерал Буданов є однодумцем Зеленського, і він відіграє важливу роль у залаштункових мирних переговорах. Джерела кажуть, що він контактує з китайцями, а також із ватажком російської ПВК “Вагнера” Євгеном Пригожиним.

З розмов видно, що Буданов багато думає про повоєнну Україну. Минулої зими подейкували, що він стане міністром оборони. Він наполягає на тому, що єдиною його політичною метою є перемога над Росією.

Проте є таємні опитування, які показують, що у Зеленського думають про використання культу Буданова, щоб урівноважити популярного головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Колеги генерала Буданова переконані, що йому судилося зіграти велику політичну роль, щойно настане мир — якщо він проживе так довго.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *