ЩИ ЄДНА КНИЖКА, КОТРА ПРОКЛАДЕ ПУТИК ДО ДУШІ НАШОГО НАРОДА

Днесь, 6 августа, у Виноградовськуй централну публічнуй бібліотеци одбыла ся презентація книгы народных приповідок, зобраных и ушореных жителков села Онок Марійов Білак. Назва книжкы такой цілком фолклорна – «Вшиткі люди – вшитко знавуть». На се важноє про наш народ дійство зобрало ся фест доброї виноградовської челяди, были гості й з другых регіонув Подкарпатя.
Возможно, это изображение 2 человека и цветок
Возможно, это изображение 3 человека и люди стоят
Возможно, это изображение 7 человек, люди сидят и люди стоят
Марія Васильовна розказала, як глядала малі формы народної мудрости много рокув и вкунци їх зобрало ся верьх 1200. Товды, за єї словами, внукы помогли юй класифіковати приповідкы по алфавіту, абы было легше глядати їх, коли треба. Фінансово подпоровали выход книжкы сыны ушорьовачкы и патріот краю, корінный севлюшовець Василь Гера. Фест приклали ся до того, бы книжка увиділа світ голова Закарпатського обласного общества им. А. Духновича Юрій Продан и голова Виноградовського районного общества им. А. Духновича Михаил Чухран. Пуслідный став и редактором выдання. Верстку книжкы учинила Ирина Ижганайтіс.
Нет описания фото.
Выступавучи перед гостями презентації, винуватиця дійства вповіла: «Тяжко уповісти, коли й ким складена кажда окрема приповідка. Многі з них явно мают солідный вік, може, щи й з дохристиянського часу. Завто є и окремі фразы біблійного похоженя: люди, які їх хоснуют, уже знают Сятоє Письмо, та и в цілому видко, што читают світову художню литературу. Видиме – и тото закономірно – вплив културы всіх народув, из якими прийшлося сусідити оночанам – мадярув, жидув, словакув. Обы їх ліпше розуміти, треба знати и тот природньый тай историчний фон, на якому они народили ся и хосновали ся».
Возможно, это изображение 3 человека, люди стоят и текст «рачка одних p610»
У кунци свого выступа редактор зберькы Михаил Чухран такой подкреслив: «Цінность сих афоризмув у тому, што они легко держат ся у памняти, дякуючи своюй точности, подобнуй нашуй народнуй різьбі по дереву. Бо подекотроє слово, по суті и мудроє, но кострубато сказаноє, не зачеканило ся бы ся у народнуй памняти. Віриме, што сесь невеликый, айбо совісно припарованый зборник, прокладе щи єден путик до бездонных глубин усної народної творчости русинського народа.»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *