Мудра притча про правосуддя і справедливість

Купець прямував до Франкфурта, щоб відвідати ярмарок, і по дорозі, на вулиці одного з сіл, він загубив гаманець, в якому було 800 гульденів. Значна сума на той час. Кінь тоді коштував 40 гульденів.

Тому втрата грошей, за які можна було купити 20 коней — це, знаєте, прикра втрата.
Місцевий тесля йшов тією дорогою і знайшов важкий гаманець. Приніс його додому. І нікому про це не розповідав, але приховав в очікуванні появи власника втраченого гаманця, щоб   віддати. 

Наступної неділі священник оголосив у церкві, що 800 гульденів було втрачено і що той, хто знайде їх і поверне, отримає 100 гульденів винагороди. Чесний тесля приніс пастору гроші.

Пастор попросив купця прийти. Купець приїхав. Я взяв гаманець. Він перерахував гроші й дав теслі не обіцяні 100 гульденів, а тільки 5, і супроводжував це дуже образливими словами: «А сто гульденів ти взяв без дозволу сам, тому що в гаманці було 900 гульденів!»

Таким нечесним способом жадібний купець вирішив схитрувати й не виконати свою обіцянку.

Тесля, звичайно, обурився, що його звинувачують у крадіжці й сказав:
«Я не взяв жодного гульдена, не кажучи вже про сотню, яку ви мені обіцяли Я віруюча людина”.

Священник підтвердив, що тесля дійсно був порядною і глибоко віруючою людиною, яка дотримувалася заповідей Божих, а тому взяти цю сотню гульденів він не міг. Але жадібний купець наполягав на своєму.

Вони довго сперечалися, а потім священник повів і теслі, і купця до суду міста Франкфурта. Справа розглядалася кілька днів і стало предметом численних чуток для городян. Тому в день судового засідання та оголошення вироку будівля суду була переповнена. Всіх цікавило, чим закінчиться грошовий спір.

Суддя спочатку запитав купця: «Чи можете ви поклястися, що втратив рівно 900 гульденів?»
Купець навіть не кліпнув оком, поклав руку на Біблію і поклявся. У той час, клятва на Біблії була дуже серйозна справа.

Тоді суддя звернувся до теслі: «Чи можете ви поклястися, що знайшли 800 гульденів?»
Чесний майстер спокійно поклав руку на Біблію і теж поклявся.

Після цього суддя оголосив своє рішення: «Справа очевидна. Знайдений теслею гаманець не належить купцеві, оскільки він втратив 900 гульденів. Тому гаманець і 800 гульденів передаються теслі й він може розпоряджатися грошима на свій розсуд. Купцеві доведеться продовжити пошуки свого гаманця, в якому було 900 гульденів!

Так купець втратив гроші й своє чесне ім’я. Вердикт судді був мудрим і справедливим, адже жадібність і зло карали самі себе.

Притча датована 1506 роком з книги письменника і проповідника Йоганнеса Паулі «Scherz und Ernst» («Жарт і серйозно»)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *