Росіяни хочуть відключити Запорізьку АЕС від України. Чи можливо це та якими можуть бути наслідки?
Окупанти обстрілюють Запорізьку АЕС та готуються до крадіжки української електроенергії. Чи можливий такий сценарій та чим він обернеться для вітчизняної енергосистеми?
Ситуація на найбільшій атомній електростанції Європи погіршується з кожним днем. Починаючи з п’ятниці окупанти здійснили декілька обстрілів Запорізькій АЕС.
Кінцевою метою росіян є відключення станції від енергосистеми України та початок крадіжки української електроенергії.
Що відбувається на Запорізькій АЕС, чи можливе її відключення від української енергосистеми та якими можуть бути наслідки її обстрілів?
Атом в полоні
Захоплення найбільшої в Європі атомної електростанції російськими військовими розпочалось ввечері 3 березня. Вже зранку наступного дня Запорізька АЕС перейшла під контроль окупантів.
Одразу після окупації українські фахівці почали фіксувати масштабні порушення ядерної та радіаційної безпеки: від примусу співробітників працювати під дулами автоматів до використання важкої зброї на об’єкті.
Станом на кінець травня на території ЗАЕС окупанти розмістили близько 50 одиниць важкої техніки та понад 500 солдатів. Фактично на цивільному ядерному об’єкті окупанти облаштували військову базу з арсеналом важкої зброї та використовують його як “живий щит”, обстрілюючи сусідній Нікополь.
До яких наслідків можуть призвести необережні дії військових на атомній станції, схоже, не розуміють навіть росіяни.
Утім останні дії росіян поблизу станції, включаючи обстріли 5-го та 6-го серпня, свідчать про плани окупантів від’єднати атомну електростанцію від української енергосистеми та розпочати крадіжки української електроенергії.
Представники окупантів вже заявили, що з 1 вересня станція перейде під контроль “Росатома”, а українські фахівці повинні готуватися до “роботи за новими правилами”. Чи вийде в них реалізувати свої плани – велике питання.
Чому активізувалися росіяни?
Крім намагання окупантів знищити якомога більше інфраструктурних об’єктів та послабити Україну економічно, ситуація довкола ЗАЕС має ще одну мету – не допустити “блекауту” в Криму, тобто повного відключення електроенергії на півострові.
Річ у тім, що ще до анексії росіянами півострова у 2014 році Крим мав дефіцити електроенергії й отримував її з материкової частини України.
Одразу після захоплення Криму Україна не припинила постачання. Останні кіловати української електроенергії потрапили на анексований півострів 30 грудня 2015 року, після чого почалася його повна енергетична блокада.
Оскільки власної генерації для задоволення внутрішнього попиту в Криму не було впродовж кількох років півострів жив в режимі регулярних віялових відключень.
Не допомогли ані завезені одразу після анексії мобільні генераторні установки, ані так званий “енергоміст“, через який окупанти постачали електроенергію в обсягах достатніх для забезпечення лише таких міст як Феодосія та Керч.
Ситуацію вдалось виправити лише у 2018-2019 роках, із запуском електростанцій “Таврійська” (Сімферополь) та “Балаклавська” (Севастополь) потужністю 470 МВт кожна. Проблема в тому, що основний вид палива для обох станцій – природний газ, який постачався з вкрадених Росією “вишок Бойка” у Чорному морі.
Після того як 20 червня ЗСУ нанесли ракетний удар по бурових установках, окупантам стало зрозуміло, що палива для генерації необхідних обсягів електроенергії в Криму не вистачить. А це гарантовано означатиме чергові “блекаути” на півострові.
Саме тому росіяни розпочали активну підготовку до крадіжки української електроенергії, і зробити це їм потрібно до початку осінньо-зимового періоду.
Чи можливо від’єднати ЗАЕС від енергосистеми України?
Від’єднати Запорізьку АЕС від української енергосистеми та подати струм до Криму та навіть Росії з технічної точки зору дуже складно, проте можливо.
“Потрібно дуже багато коштів та додаткових пристроїв, які ще треба встановити. Також ЗАЕС неможливо просто так взяти й відокремити від української енергосистеми, бо вона пов’язана з нею відповідними лініями електропередач”, – каже голова “Енергоатому” Петро Котін.
Якщо простими словами, то не існує якогось одного перемикача, який би дозволив в одну мить перемкнути атомну станцію з однієї енергосистеми до іншої. Російська та українська енергосистеми працюють в протифазі одна до одної, тому якщо просто з’єднати їх, то це може призвести до “блекауту” цілого регіону.
Тому росіяни повинні повторити приблизно те, що робила Україна під час синхронізації з ENTSO-e. Спочатку треба фізично від’єднати лінії електропередач між Запорізькою АЕС та Україною, а згодом під’єднати їх до енергосистеми Росії.
Це означає, що певний час тимчасово окупована територія працюватиме в ізольованому режимі. В такому випадку її треба буде балансувати не допускаючи, щоб протягом роботи в ізольованому режимі споживання та виробництво в ній були не на однаковому рівні. В іншому випадку – блекаут.
Не допустити цього важко, оскільки атомна станція не може різко змінювати своє навантаження, а Каховської ГЕС, яка також перебуває під контролем окупантів, для балансування недостатньо. Не допоможе в цьому питанні й Запорізька ТЕС, яка зупинена через неможливість доставити туди вугілля.
Тому повідомлення росіян про відновлення пошкоджених у 2015 році ліній електропередачі, які з’єднували Херсонську область з Кримом – безумовно тривожний сигнал, але цього точно недостатньо, щоб вже найближчим часом плани окупантів були реалізовані.
Чи здатна Україна перезимувати без ЗАЕС?
Офіційні особи України в один голос повторюють, що робота Запорізької АЕС можлива лише в вітчизняній енергосистемі. Інші сценарії влада відкидає.
Проте якщо розглянути найбільш негативний сценарій, то втрата станції напередодні найважчої в історії зими мала б для України тяжкі наслідки.
Минулий опалювальний сезон виявився доволі складним і уникнути віялових відключень взимку вдалося не в останню чергу завдяки ЗАЕС. На піку станцію вдалося “розігнати” до рекордних 6190 МВт.
В Міненерго не раз наголошували, що навіть якщо Запорізька АЕС буде вимкнена, Україна зможе пройти осінньо-зимовий період за рахунок збільшення виробництва електроенергії на вугільних станціях. Додаткова опція – перетоки або купівля електроенергії в Європейського Союзу.
Щоправда, останнє передбачає зупинку експорту електроенергії, а разом з ним і втрату мільярдів доларів доходу, які в поточній ситуації точно б не завадили державному бюджету України.
Що стосується крадіжки електроенергії окупантами, то за найгіршого сценарію Україна може втрачати від 2-3 тис. МВт.
“Якщо говорити теоретично, то окупована Херсонщина це близько 800 МВт, Крим – трохи більше ніж 1000 МВт, в Росію пропускна спроможність “енергомоста” – це 600 МВт. Але ми подібний сценарій не розглядаємо. ЗАЕС не буде працювати в енергосистему Росії”, – каже співрозмовник ЕП в уряді.
Як не допустити ядерної катастрофи?
Дії росіян на Запорізькій АЕС цілком можуть призвести до ядерної та радіаційної катастрофи, наслідки якої відчує не лише Україна, а й вся континентальна Європа.
У разі аварії наслідки можуть бути в рази гіршими за ті, що відбулися під час катастроф на атомних станціях у Чорнобилі у 1986 році та японській Фукусімі 2011 році. У зоні можливого радіаційного зараження опиниться не тільки Україна, а і майже вся Європа.
Попри усі ризики з кожним днем ситуація на ЗАЕС погіршується. Днями директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі заявив, що станція повністю вийшла з-під контролю агентства.
Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель засудив дії росіян, і підкреслив, що МАГАТЕ має негайно отримати доступ до Запорізької АЕС. Попри це окупанти продовжують створювати перешкоди для проведення міжнародного контролю на станції в Енергодарі.
Напередодні “Енергоатом” вчергове закликав ООН, МАГАТЕ і всю світову спільноту здійснити всі можливі заходи для направлення безпекової місії на станцію з подальшою її демілітаризацією та виведенням російських військових зі станції й усієї прилеглої території, зокрема і з міста Енергодар.
“Тільки це зараз зможе гарантувати безпеку ЗАЕС і унеможливить глобальну ядерну та радіаційну катастрофу”, – заявили в компанії.
