Війна, особливо не на своїй території – це офіційний спосіб заробити – «підняти» економіку…
Війна, особливо не на своїй території – це офіційний спосіб заробити – «підняти» економіку, що барахлить, акції, рейтинги тощо.
Спостерігаючи за тим, скільки зброї країни НАТО передають Україні, ми радіємо і дякуємо, але не забуваємо, що це не лише благодійність. Це ще й бізнес.
Зараз у країнах НАТО почнуть збільшувати бюджети на озброєння, ринок зброї у світі, який закис останні десятиліття, злетить і допоможе багатьом подолати свої фінансові проблеми.
Говорячи про рішення НАТО — жахливе рішення про неприйняття України, шукаючи якісь моральні мотивації — хтось розлютився… хтось не хоче… хтось боїться… ми забуваємо про прагматичність цього рішення.
НАТО не хоче брати на борт “слабкого” гравця.
НАТО не хоче вплутуватися у війну.
Ні — ніхто не боїться путіна. Вони – не ідіоти. Вони просто думають про свої країни й свій народ!
Жодна країна не хоче посилати своїх солдатів воювати за Україну.
Адже в такому разі їхні «виборці» проклянуть їх. Ніхто не хоче піти в історію президентом, який вв’язав свою країну в «чужу» війну. Не забуваємо, що багато хто хоче переобратись.)
НАТО чудово розуміє, що росія ніколи не нападе на країни НАТО. У путіна «кишка тонка» і Заходу нічого не загрожує. Якщо спробує — його приб’ють того ж дня.
НАТО розуміє, що допомагати Україні не ризикуючи нічим — не ризикуючи життям своїх громадян – гарна, безпечна та вигідна позиція.
НАТО нікуди не поспішає. Воно сподівається, що все якось саме втрясеться. Поки що вони стурбовано думають, «або емір, або ішак»… Коротше, українці впораються. НАТО не хвилює, як довго триватиме ця війна і скільки людей загине.
Ну що ж.
Ніхто особливо не сподівався на диво. Дякуємо, що допомагають. Адже могли б і не допомагати — не зобов’язані.
Коли Україну приймуть у союз?
Можливо, коли країнам НАТО будуть потрібні сили для протистояння з Китаєм, наприклад)).
Вище ніс! Україна переможе. Не так скоро, як хотілося б, але переможе!
Слава Україні!