Чи стане англійська мовою спілкування в Україні?
Володимир Зеленський подав законопроєкт “Про застосування англійської мови в Україні”. Він передбачає закріплення статусу англійської як однієї з мов спілкування у країні. Але чи не постраждає від цього українська?
В Україні хочуть зробити англійську однією з мовою спілкування. Відповідний законопроєкт у середу, 28 червня, подав до Верховної Ради український президент Володимир Зеленський. Він передбачає, що англійська мова має стати обов’язковою вимогою при зайнятті державних посад. Англійською обов’язково мають заговорити держслужбовці всіх категорій, голови місцевих держадміністрацій та їхні заступники, військовослужбовці офіцерського складу, які служать за контрактом, поліцейські середнього та вищого складу Нацполіції, прокурори, митники, органи місцевого самоврядування, якщо посада передбачає міжнародну співпрацю, окрім виборних посад.
Президент обґрунтовує це тим, що Україна рухається до членства в ЄС, але все ще залишається відокремленою від європейської спільноти мовним бар’єром. “Трансформація статусу англійської мови в Україні — це необхідність і стратегічний крок до повноцінного членства нашої держави в ЄС, адже знання англійської мови — ключова компетенція в умовах глобалізаційних змін”, – зазначається у пояснювальній записці законопроєкту.
Вже не перша спроба
Подібну ініціативу вже висував попередній український президент Петро Порошенко, який так само виступав за ширше впровадження англійської мови в Україні. Своїм указом він оголосив 2016-й роком англійської мови в Україні. Тоді акцент було зроблено на освіті. В ухваленому тоді законі про державну службу було передбачено обов’язкове володіння англійською мовою держслужбовцями категорії А. Утім, цю норму так і не було втілено в життя.
“Євроінтеграція у нас вже ж давно йде, і така вимога до держслужбовців була, але потім її відтерміновували, бо було багато компетентних держслужбовців, однак англійської не знали, але ж як звільнити тих людей, якщо на держслужбі немає кому працювати. Тому її перенесли”, – розповів DW Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, що моніторить реформування державної служби в Україні.
За даними дослідження EF English Proficiency Index з визначення рівня володіння англійською в різних країнах світу, у 2021 році Україна займала 40-у позицію серед 112 країн світу та належала до країн із середнім рівнем володіння англійською мовою.
Вивчення англійської хочуть стимулювати грошима
Володимир Зеленський вирішив піти далі й пропонує нараховувати держслужбовцям категорій “А”, “Б” та “В” з рівнем англійської не нижче B2 (передбачає впевнене володіння) надбавку в 10 відсотків посадового окладу. Законопроєкт також передбачає грошову допомогу на вивчення мови в рамках освіти для дорослих. Окрім того, планується унормувати іспити на знання англійської для роботи у державних структурах.
Віктор Тимощук застерігає, що після ухвалення закону в Україні може виникнути дефіцит кадрів на держслужбі, тому спершу потрібно проаналізувати потреби у знанні мови для держслужбовців. “Англійська не може бути вимогою заради вимоги, якщо по роботі вона не потрібна. Треба раціоналізувати цю ініціативу”, – вважає експерт.
Англійська в освіті дозволить формувати тренди
Президент України вважає, що вивчення англійської мови в Україні має починатися з дитячого садка. У молодших і середніх групах в освітньому процесі пропонується її використання, у старших — вивчення. Обов’язкове вивчення англійської як першої чи другої іноземної мови продовжиться у школах, коледжах і вишах. При цьому у школах кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію.
ВНЗ матимуть право викладати одну, кілька або більшість дисциплін англійською, а також приймати рішення про виконання нею завдань або контрольних робіт. Сайти вишів та наукових установ повинні будуть мати англомовну версію.
Міністерство освіти і науки (МОН) України підтримало ініціативу президента. І хоч законопроєкт ще навіть не розглянули в парламенті, МОН вже розробляє новий план із впровадження англійської на 2023-2026 роки. “Англійська мова — це мова науки і глобального світу. Усі сучасні дослідження у різних сферах публікують англійською. Знання мови дає можливість читати першоджерела і бути в контексті сучасних політик, а це дозволяє не лише наздоганяти світ, а й формувати тренди. Бути активними гравцями на міжнародній арені. Бути суб’єктами”, – написав у Facebook глава МОН Оксен Лісовий.
Англійська в кіно стимулюватиме російську?
Однак одна норма в законопроєкті президента може зашкодити українській мові, застерігають експерти. Документом передбачено, що іноземні фільми, мовою оригіналу яких є англійська, мають виходити у прокат у кінотеатрах без українського дубляжу, але з українськими субтитрами. З 2025 року частка таких фільмів має становити 50 відсотків, із 2026-го – 75 відсотків, а з 2027-го – 100 відсотків.
“Цей закон потрібен, англійська повинна розвиватися, але не коштом української мови. З колоніалізму російського ми хочемо перейти в англійський колоніалізм, адже всі англомовні фільми, які зараз дублюють українською, після схвалення цього закону мають виходити у прокат виключно англійською з українськими субтитрами. Такого немає ніде у світі. Глядач має вибирати, що дивитися”, – прокоментував у розмові з DW кінодистриб’ютор Богдан Батрух. Він вказує на те, що зараз кінотеатри пропонують глядачам на вибір фільм англійською з українськими субтитрами чи дубльований українською. “Це не стимулюватиме вчити англійську, а навпаки, хто її не знає, взагалі перестане ходити в кіно і качатиме піратські копії з російським дубляжем. Це прямо збільшить об’єм російськомовного контенту в Україні”, – вважає Батрух. Він переконаний, що цю норму в законопроєкті треба доопрацювати.
Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики обіцяє швидко розглянути президентську ініціативу і винести її на голосування. “Опрацюємо якісно й оперативно, щоб якомога швидше сесійна зала дала ініціативі квиток у життя”, – написала у Facebook членкиня комітету, депутатка від фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук.
