Притча про Кільце Соломона: «Все проходить і це пройде»

 
 Після вступу на царський престол Соломон  дав присягу, в якій він обіцяв своєму народу справедливість і мудрість правління. Але, маючи цілком емоційний характер, молодий цар часто, перебуваючи в радості чи в гніві, приймав не цілком правильні рішення. Тоді, пам’ятаючи свою обіцянку, він звернувся до придворного мудреця, який дав правителю рада з приборкання почуттів, які його розбурхували.
 
В той самий час йому піднесли й заповітний перстень, який повинен був рятувати владику від надмірних переживань. Для набуття спокою і приборкання гніву достатньо було тільки подивитися на нього. Соломон прийняв дар, надів його на палець. Одного разу під час нападу відчаю він, згадавши про кільце, почав пильно його розглядати та виявив вигравіювані слова
 
«Все проходить і це пройде»,
 
які заспокоїли його.
 
Повернувшись думками в минуле, він зрозумів, що почуття гніву, обурення, смутку, раніше охоплювали його, рано чи пізно дійсно проходили й забувалися.
 
Також проходять і радісні миті. Адже хвилини захоплення і веселощів змінюються часом прикростями та печалями. Поступово Соломон навчився правильно ставитися до будь-яких змін. Перстень з мудрою написом став виручати його в скрутних життєвих моментах. Дійсно, якщо вдуматися, то все проходить. Для багатьох – це закінчення притчі. Але у неї, виявляється, є і продовження.
В один із днів Соломон, який був впевненим у власному спокої за будь-яких обставин, все ж розгнівався. Він уже готовий був викинути дар мудреця, але раптово побачив написані вже всередині персня слова:
 
«І це теж пройде».
 
Дивно, але раніше цього напису цар не бачив. І знову до нього прийшли спокій і врівноваженість.
До кінця життя правитель не розлучався з кільцем, постійно розглядаючи неоціненним дар і тоскно думаючи про те, що все в цьому світі проходить, в тому числі і його життєвий шлях. Але раптом він побачив, як промінь сонця ковзнув по ребру кільця, опромінивши трохи помітний напис:
 
«Ніщо не проходить безслідно» …

Постскриптум. Цю притчу я б дуже радив згадувати адвокатам, суддям під час судових процесів. Треба бути мудрими та справедливими:

все проходить, але не проходить безслідно.

Олексій Фазекош,
голова ради адвокатів Закарпатської області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *