Університети скоротять вдвічі, а студенти конкуруватимуть за гроші: нові “ринкові правила” для вищої освіти
Як реформуватимуть вищу освіту, скільки це коштуватиме, як об’єднуватимуть університети та як працюватимуть гранти на навчання
Уряд готує велику реформу вищої освіти. Усі державні університети, коледжі та інститути скоротять приблизно наполовину, а вже з 2024 навчального року студенти отримуватимуть гранти на навчання. Закладам вищої освіти (ЗВО) та студентам запропонують нові, “ринкові правила”. Абітурієнти конкуруватимуть за більшу суму гранту від держави, а ЗВО – за кошти платників податків.
Ідеологом реформи є заступник міністра освіти та науки Михайло Винницький – прибічник вільного ринку. У його кабінеті висить видозмінена версія картини Гранта Вуда “Американська готика”. На ній зображені люди, які не чекають допомоги від держави, самостійно будуючи свій добробут, а дисертація Кембриджського університету присвячена “еволюції ринкової сфери”.
Пояснюючи нагальність змін, він говорить про необхідність “дорослих, не завжди приємних, але потрібних рішень”. У цих словах – весь мотив реформи. Після вступу до ЄС українська освіта доєднається до мережі європейських університетів. Якщо все залишити, як є, то ЗВО не зможуть конкурувати з останніми. Як зміни посилять міцні університети та ліквідують слабкі?
Як реформуватимуть вищу освіту
Процес переходу вищої освіти на “ринкові рейки” має дві складові: укрупнення університетів і новий підхід до фінансування, частиною чого є запровадження грантів на навчання. Восени 2023 року Міністерство освіти і науки (МОН) розробило два законопроєкти, які мають створити для цього підґрунтя.
Перший законопроєкт має дати МОН більше повноважень щодо реструктуризації університетів та ліквідації територіально відокремлених від них структурних підрозділів. Зараз право об’єднувати ЗВО у відомства є, але його реалізація потребує тривалих узгоджень, у тому числі з місцевими органами влади.
Документ ще не зареєстрований у Верховній Раді. Уже понад пів року він перебуває на етапі громадських обговорень.
Другий законопроєкт стосується фінансування здобуття вищої освіти. Уряд пропонує запровадити гранти на здобуття освіти, пільгові кредити, а також створити умови для конкуренції університетів за абітурієнтів. 20 березня парламент ухвалив його за основу і документ готується до другого читання.
Як об’єднуватимуть університети
Необхідність укрупнювати ЗВО в уряді пояснюють демографічною ситуацією. За останні 15 років кількість учнів стрімко знизилася: якщо у 2008 році з 11 класу здобувати вищу освіту йшли близько 630 тис абітурієнтів, то у 2023 році ця цифра впала до 360 тис. Стільки ж очікують і за підсумками випуску 2024 року.
Протягом наступних 15 років, кажуть у МОН, ситуація буде погіршуватися. “З 2030-2035 років може виникнути катастрофічна ситуація з демографією, коли на одного працівника буде надто багато непрацюючих. Щоб урятувати економіку, потрібна дуже висока додана вартість”, – наголошує міністр освіти Оксен Лісовий.
Зменшення кількості ЗВО також є завданням на шляху України до членства в ЄС. Єврокомісія прямо говорить про необхідність оптимізації: “Мережа освітніх закладів, у тому числі вищих навчальних закладів, потребує оптимізації, щоб відповідати демографічним змінам в Україні та підвищити якість освіти”.
За словами Винницького, в Україні функціонує близько 170 державних ЗВО. МОН пропонує скоротити їх до 100. У міністерстві також наголошують, що середня кількість студентів в одному університеті замала – 6 178, а ціллю є 10 тис.
Як виглядатиме укрупнення університетів, невідомо. Рішення щодо обʼєднання, скорочення та реорганізації закладів вищої освіти ухвалює Кабінет міністрів. У МОН пояснюють: у кожному випадку застосовуватиметься унікальний підхід.
Під час зустрічі зі Спілкою ректорів Винницький озвучив критерії, від яких буде залежати рішення щодо зміни кількості ЗВО. Якщо в місті мешкають до 100 тис. людей, то в ньому працюватиме один ЗВО, 100-350 тис – не більше двох. Якщо населення перевищує 350 тис., то формуватиметься мережа різних закладів.
Під скорочення можуть потрапити релоковані з тимчасово окупованих територій ЗВО, каже ЕП президент Києво-Могилянської академії, ексміністр освіти та науки Сергій Квіт. За його словами, такі університети часто існують лише на папері, адже деякі міста, з яких їх релокували, можуть бути стерті з лиця землі.
“Ця мережа страшенно роздута і поповнюється закладами, яких немає. Нема сенсу туди приймати студентів, вони нічого не одержують”, – наголошує Квіт.
З часу призначення Лісового міністром освіти та науки в березні 2023 року було кілька спроб обʼєднання ЗВО. Деякі були успішними, деякі – ні.
Негативним прикладом є спроба приєднати Таврійський національний університет до Києво-Могилянської академії. Це викликало спротив з боку адміністрації та студентів першого і вивело питання в “політичну площину”. Віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції окупованих територій Ірина Верещук вступилася за Таврійський університет. Наразі процес обʼєднання призупинений.
Запровадження грантів
Якщо невдовзі депутати проголосують за другий законопроєкт, то вступна кампанія 2024 року ознаменується нововведенням у вигляді грантів на навчання.
Гранти – це безповоротна виплата студенту повної або неповної частки коштів на здобуття освіти.
У МОН пояснюють, що раніше 40% студентів отримували повне покриття державою свого навчання в університетах. Після впровадження грантів повним або неповним фінансуванням покриють 70% абітурієнтів. Річ у тім, що в більшості випадків фінансування покриватиме лише частину витрат на навчання, а решту студент сплачуватиме самостійно або коштом пільгового кредиту.
Згідно із законопроєктом, у 2024 році гранти виплачуватимуть 60 тис. студентів – половині від запланованої кількості вступників. Гранти розраховуватимуть на один навчальний рік у грошовому виразі, а не у відсотках від вартості навчання. Вони будуть “прикріплені” до інфляції. Розміри грантів визначатиме Кабмін.
Сума гранту залежатиме від конкурсного балу вступника та обраної спеціальності, а отже, буде унікальною. Нижче – її середні розміри.
