Що таке совість і коли в людини вона з’являється
“Є в тебе совість чи ні?” – кричать розсерджені мами дітям. Виявляється, наука давно знайшла відповідь на це запитання. Психологи не тільки з’ясували, в якому віці в людині зароджується ця якість, а й визначили, коли починає формуватися особистість.
Коли в людині з’являється те, що відрізняє її від тварин і від інших людей? З’ясувати це вдалося в 1970-ті роки в СРСР під час дуже простих дослідів. Кімната, посеред кімнати стілець, на ньому, бовтаючи ногами, сидить малюк років трьох і уважно дивиться на цукерку, яка лежить на пристойній відстані від нього.
У жанрі дитячої фотографії немає акторської гри, тільки щирі емоції. Результат визначає не професіоналізм моделі, а завойована фотографом довіра. Портрет дівчинки зроблений Анною Азбель
Високий худорлявий брюнет пояснює малюкові, що його завдання — дістати цукерку, не встаючи зі стільця. Дитина киває головою, починає соватися і витягати руки, намагаючись схопити “здобич”, але стілець, очевидно, занадто далеко. Чоловік деякий час стежить за потугами малюка, а потім виходить із кімнати, нібито у справах. Залишившись наодинці, хлопчик тут же зістрибує зі стільця і бере цукерку. Експериментатор, який повернувся, — а ми спостерігаємо за одним із класичних психологічних дослідів, — хвалить дитину і дає їй другу цукерку, яка негайно потрапляє до рота, і задоволений малюк іде додому.
Наступним на стілець сідає хлопчик п’яти років. Учений дає йому те саме завдання і виходить у коридор. Як і трирічка, старший піддослідний схоплюється зі стільця і бере цукерку. Але далі відбувається щось дивне. Коли експериментатор хвалить його, хлопчик відводить очі, а від запропонованої в нагороду за виконаний тест другої цукерки й зовсім відмовляється. Чоловік наполягає, і врешті-решт дитина починає ридати, ніби солодка цукерка раптом стала гіркою.
Високий чоловік, який піддавав дітей непереборним спокусам, — видатний радянський психолог Олексій Леонтьєв. А його досліди з цукерками — наочна демонстрація народження совісті й особистості загалом. Трирічний малюк підкоряється лише біологічним мотивам: він бачить смачну цукерку, хоче з’їсти її й робить для цього все можливе. П’ятирічний теж хоче з’їсти цукерку і, слідуючи біологічному поклику, порушує правила, тобто соціальний мотив слухатися дорослого. Саме підпорядкування біологічних мотивів соціальним і викликаний цим конфлікт, за Леонтьєвим, і є головною ознакою формування особистості. Що старша дитина, то міцніша “вертикаль влади” соціальних мотивів над біологічними. Наприклад, уже семирічні діти найчастіше не порушують інструкцію і терпляче сидять на стільці до повернення експериментатора.
ПАРАДОКС
Совість в обмін на свободу
У безлічі ситуацій зрадити вигідніше, ніж вчинити чесно. Наприклад, в улюбленій дослідниками дилемі ув’язненого. Суть її така: ви з подільником вирішили пограбувати банк і попалися. Поліція розсадила вас по різних камерах і пропонує угоду: якщо ваш спільник мовчить, а ви дасте свідчення проти нього, то вийдете на свободу, а він отримає 10 років в’язниці. Якщо подільник теж дасть свідчення проти вас, ви обидва сядете на два роки. Якщо ж ви зі спільником відмовитеся свідчити один проти одного, поліція відпустить обох через 6 місяців. Більшість раціонально обирають варіант “зрадити” – і в підсумку опиняються в гіршому становищі, ніж якби вчинили по совісті. Дилема ув’язненого реалізується і в реальному світі: саме на ній ґрунтується гонитва озброєнь або небажання країн скорочувати викиди CO2, хоча всі вони згодні, що зростання його концентрації в атмосфері загрожує катастрофічними наслідками для планети.
Тобто совість — це тривожна сигналізація, яка вмикається, коли біологічні мотиви беруть гору. Здавалося б, невеликі потурання не принесуть шкоди, але на ділі вони загрожують революцією в ієрархії мотивів, яка врешті-решт зруйнує особистість. Змушуючи нас відчувати фізичні страждання, совість рятує особистість від колапсу.
Але однієї совісті та вміння підпорядковувати біологічні мотиви соціальним недостатньо, для того, щоб особистість вважалася повноцінною. Леонтьєв вважав, що остаточно вона формується в підлітковому віці, коли людина не тільки підкоряється соціальним і моральним мотивам, а й також усвідомлює власні мотиви й самостійно вибудовує їхню ієрархію.
