Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 5

Продовжую публікацію, які розпочав у двох своїх попередніх статтях:

Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 1,

Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 2 та аналіз рішення №131 Ради адвокатів України (далі РАУ), яке ніби то було прийнято 15-16 грудня на засіданні РАУ, яке проходило під керівництвом голови РАУ Лідії Ізовітової, який ми розпочали в Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 3  та продовжили в Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 4

Приведу повну назву цього рішення: «Про результати розгляду заяви Сікори С.І. щодо надання, на його думку, недостовірних відомостей Олексієм Фазекошем для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю».

НААУ і РАУ — це “кузня адвокатських кадрів” для тимчасово окупованих територій України?

Час від часу заходжу «несанкціонованого» на офіційний сайт НААУ і як «агент російських спецслужб» (за висловом мого «друга» та фальшивого адвоката Олексія Фазекоша) на «реєстр адвокатів» тимчасово окупованих територій (так званого «Южного федерального округа» і бачу цікаву картину: «адвокати клони» чи «адвокати близнюки» одночасно «красуються» адвокатами України та адвокатами і російськими адвокатами. Адже, щоб бути адвокатом в росії необхідно мати російської громадянство. Ось свіжі картинки:

«Новоспечена» громадянка росії Шаповалова Олена Дмитрівна є адвокатом росії («Адвокатская палата Запорожской области») і України (Національна асоціація адвокатів України). Як казав би Козьма Прутков «Не вір очам своїм» Але, на жаль, приходиться вірити.

Ще один приклад. «Президент адвокатской палаты Херсонской области» Гераскін Віталій Дмитрович та «вице-президент адвокатской палаты Херсонской области»  Дунаєв Максим Ігорович зберегли свою легітимність в Національній асоціації адвокатів України, якою керую Лідія Павлівна Ізовітова. Це добре видно з представлених скриншотів.

І таких прикладів можна навести багато.

Це що, недогляд з боку керівництва НААУ, РАУ (Лідія Ізовітова) чи свідома сепаратистська, зрадницька діяльність з боку керівництва адвокатури України?

І таких прикладів можна навести багато.

Це що, недогляд з боку керівництва НААУ, РАУ (Лідія Ізовітова) чи свідома сепаратистська, зрадницька діяльність з боку керівництва адвокатури України?

Скоріше свідома позиція. Адже кум одного з керівників НААУ і РАУ Ігоря Колексникова Валентин Рибін, колишній український адвокат зараз активно працює на  росію в окупованій частині Херсонської області.

А яка реакція кума Ігоря Колесникова? «Мовчить, як партизан».

Адже тільки через півроку після початку війни з росією, 22 вересня 2023 року,   КДКА Тернопільської області припинило адвокатську Валентина Рибіна, але його профайл, як і багатьох інших зрадників, продовжує «висіти» в Єдиному реєстрі адвокатів України.

«А может русские придут» і не прийдеться знову відновлювати адвокатів-зрадників в ЄРАУ. Така думка напрошується після аналізу ЄРАУ.

Ще один цікавий момент в «патріотичній» діяльності НААУ і РАУ.

Зрадники України продовжують залишатися, при активній підтримці керівництва НААУ і РАУ, адвокатами України, а адвокатів – патріотів, за прямою вказівкою Лідії Ізовітової, соратниці Віктора Медведчука, регіональні КДКА оперативно лишають свідоцтва адвокатів: Лариса Криворучко, Вадим Хабибуллін тощо. І ніякої реакції на цей “безпредєл” з боку СБУ та інших правоохоронних органів.

Цитата: «21.12.2006 Закарпатською обласною КДКА видано адвокату Фазекошу О.А. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/575.

Закарпатською обласною КДКА видано адвокату Фазекошу О.А. дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/575 у зв’язку з втратою оригіналу, рішенням Закарпатської обласної КДКА анульовані свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 та дублікат свідоцтва № 21/575 від 24.12.2008.

Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 рішення Закарпатської обласної КДКА від 16.11.2009 скасовано та встановлено, що Фазекош О.Л. отримав правомірно свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 21.12.2006. Зобов’язано внести Фазекоша О. А. до Єдиного реєстру адвокатів України.»

Проаналізуємо обставини, на підставі, яких було видано «дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/575 у зв’язку з втратою оригіналу» та «рішенням Закарпатської обласної КДКА анульовані свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/575 від 21.12.2006 та дублікат свідоцтва № 21/575 від 24.12.2008.»

 10 грудня 2008 року О. А. Фазекош звертається з заявою в міліцію м. Мукачева про викрадання з його  квартири сейфу, в якому ніби то знаходилось свідоцтво про заняття адвокатською діяльністю 21/575 від 21 грудня 2006 року.

А вже 24 грудня 2008 року Фозекош а не Фазекош пише голові Закарпатської  обласної КДКА Ользі Павліченко заяву наступного змісту:

«10 грудня 2008 року було вчинено пограбування моєї квартири за адресою: м. Мукачево, вул. Локоти 13\12. По даному факту порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 ККУ….

Вмісті з речами, що знаходились у викраденому сейфі, було моє свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката.

Враховуючи наведене ПРОШУ  видати мені дублікат свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю  та адвокатське посвідчення взамін викрадених.

ДОДАТОК. Нотаріально завірена копія свідоцтва  про право на зайняття адвокатською діяльністю.

24.12.2008 року. Підпис»

Цікава ситуація. «Свідоцтво» адвоката було ніби то виписано на Фозекоша, і заяву пише теж  Фозекош, то яке відношення до даного документа має Фазекош?

Ось копія листа, яку мені люб’язно надала Ольга Павліченко, від ГУ МВС України в Закарпатської області. Цитую: «Повідомляємо, що громадянин Фазекош Олексій Андрійович, 15.12.1967 року народження, документований паспортом громадянина України, серія ВР №211763 виданий 16.09.2005 року Мукачівським МВ ГУ МВС України в Закарпатській області взамін втраченої серії ВО №395185 від 30.01.1998 року.

За обліками АДБ ГУ МВС України в Закарпатській області громадянин ФОзекош Олексій Андрійович, зареєстрованим-знятим з реєстраційного обліку та документованим паспортом громадянина України не значиться»

24.12.2008 року за підписом  голови Закарпатської КДКА  Олени Василівної Павліченко появляється дублікат «свідоцтва» про право на зайняття адвокатською діяльністю за 21/575 від 21 грудня 2006 року, який виданий ФОзекошу, а не Фазекошу,  Олексію Андрійовичу.

16.11.2009 року КДКА Закарпатської області (голова О. Павліченко) анульовує дублікат свідоцтва 21\575 від 24.12.2008, які виготовлені з порушенням ст. 2 Закону України «Про адвокатуру».

Аналогічне рішення приймає ВККА 15 січня 2010 року (№V/16-308). Приведемо деякі виписки з цього рішення:

«До Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури надійшло звернення Голови Закарпатської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Павліченко О.В., в якому вона повідомляє, що на підставі письмового звернення громадянина Фозекоша О.А та доданих ним документів, зокрема копії постанови про порушення кримінальної справи по факту крадіжки виданого на його ім’я відповідно до рішення цієї Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.12.2006 року свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльністю №21/575, та нотаріально завіреної фотокопії зазначеного свідоцтва, – 24.12.2008 року Закарпатською обласною Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Фозекошу О.А. видано дублікат свідоцтва. Але потім з’ясовано, що Фозекош О.А. за обліками АДБ ГУМВС України в Закарпатській області не значиться і не значився, натомість значиться Фазекош О.А. з тією ж датою народження та реєстрацією місця проживання.

 Крім того, Фозекош О.А. згідно довідки по обліку ОСК-Ф1 був засуджений у 1999 році Мукачівським міським судом за ст. 167 ч.2 КК України. 

Також встановлено, що ні Фозекош О.А., ні Фазекош О.А. на час отримання свідоцтва №21/575 не мав юридичної освіти, необхідного трудового стажу, тож не мав законних підстав для отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

З огляду на зазначене, Голова Закарпатської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Павліченко О.В. не виключає, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/575, видане 21.12.2006 року (нотаріально засвідчена фотокопія) є підроблене та просить Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури скасувати рішення Закарпатської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 21.12.2006 року в частині видачі 21.12.2006 року свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/575 ФОзекошу Олексію Андрійовичу…

ВККА вирішила:

«…Встановити, що громадянин України  Фазекош Олексій Андрійович, 15 грудня 1967 року народження, уродженець м. Мукачево Закарпатської області, який мешкає за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Локоти, буд. 13, кв.12, – який за даними Закарпатської обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Єдиного реєстру адвокатів України значиться, як Фозекош Олексій Андрійович, не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки у встановленому Законом порядку та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Фазекош О.А. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не отримував.

Внести до Єдиного реестру адвокатів України зміни, виключивши з нього відомості відносно Фозекоша Олексія Андрійовича».

Ще раз звертаю увагу на те, що «громадянин Фазекош Олексій Андрійович, 15.12.1967 року народження, документований паспортом громадянина України, серія ВР №211763 виданий 16.09.2005 року Мукачівським МВ ГУ МВС України в Закарпатській області взамін втраченої серії ВО №395185 від 30.01.1998 року.

За обліками АДБ ГУ МВС України в Закарпатській області громадянин ФОзекош Олексій Андрійович, зареєстрованим-знятим з реєстраційного обліку та документованим паспортом громадянина України не значиться».

Рішення ВККА від  15 січня 2010 року (№V/16-308) не анульовувалось ВККА і не скасовувалось судом. Тому «Фозекош Олексій Андрійович, не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки у встановленому Законом порядку та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Фазекош О.А. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не отримував.»

Проаналізуємо Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 року.

Цитата:

«Постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 рішення Закарпатської обласної КДКА від 16.11.2009 скасовано та встановлено, що Фазекош О.Л. отримав правомірно свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 21.12.2006. Зобов’язано внести Фазекоша О. А. до Єдиного реєстру адвокатів України.».

Процитуємо оригінал Постанови:

« Судом було встановлено, шо ФОзекош О. А.  з д а в   в с і   необхідні документи передбачені Положенням про КДКА, успішно склав іспити, прийняв присягу адвоката, тобто у законний спосіб отримав Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 21/575 від 21.12.2006 року та його дублікат від 24.12.2008 року.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від  16.11.2009 року про анулювання дублікату свідоцтва Фозекош Олексія Андрійовича за № 21/575. виданого 24.12.2008 року та свідоцтва № 21/575, виданого 21.12.2006 року – скасувати.

Зобов’язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області внести до Єдиного реєстру адвокатів України Фозекош Олексія Андрійовича.»

1. Жодним словом не згадується Рішення ВККА від 15 січня 2010 року (№V/16-308), в якому чітко прописано, що «Фозекош Олексій Андрійович, не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки у встановленому Законом порядку та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Фазекош О.А. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не отримував.» . Ще раз повторяю, що дане рішення ніким не скасовувалось.
2. В рішенні №131 згадується про Фазекоша О.А., а в Постанові Мукачівського міськрайонного суду про ФОзекоша О.А. Це одна й та ж особа? Так. Але чому це не пояснено в рішенні №131?

Можливо тому, що Фозекош О. А. був «засуджений 02.01.1999 року Мукачівським міським судом Закарпатської області за ст. 167, ч.2 ККУ. Кримінальна справа була закрита на основі ст. 7 КПК України. Вирок вступив в законну силу 12.01.1999 року» (копія довідки №184-19112009/21012 від 19.11.2009 року).

 Цитата з  рішення  №131 РАУ від 15-16 грудня 2023 року:

«… усні пояснення Сікори С.І. щодо обставин викладених у його заяві від 20.10.2023, отримані Головою Робочої групи Кухарем О.І. 14.12.2023 під час їх зустрічі, а також направлені Сікорою С.І. електронними засобами зв’язку Голові Робочої групи Кухарю О.І.: копії ухвали Вищого адміністративного суду України від у справі К/800/7162/15 та рішення КДКА Закарпатської області від 10.07.2015 тощо»

В рішенні №131, крім згадки про Ухвалу Вищого адміністративного суду України від у справі К/800/7162/15 від 17 червня 2015 року не приводиться зміст результативної частини самої Ухвали. Чому?

Адже, колегія суддів «У Х В А Л И ЛА:

Постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року скасувати.»

КДКА Закарпатської області своїм рішенням від 10.07.2015 року відмінила рішення від 16.11.2009 про анулювання дублікату свідоцтва Фазекоша Олексія Андрійовича за №21/575, виданого 24.12.2008 року та свідоцтва №21/575, «виданого» 21.12.2006 року.

Хочу звернути увагу на те, що ВККА 15 січня 2010 року «звернення Голови Закарпатської КДКА Павліченко О.В. щодо неправомірної видачі 21.12.2006 року Закарпатською КДКА свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю №21/575 на ім’я Фозекоша Олексія Андрійовича залишити без задоволення». Рішення ККДА Закарпатської області від 15.07. 2015 року в даному питанні нічого не вирішували, тому що, повторяю ще раз, в рішенні ВККА від  15 січня 2010 року (№V/16-308) чітко прописано, що «Фозекош Олексій Андрійович, не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки у встановленому Законом порядку та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Фазекош О.А. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не отримував.». Дане рішення ніким не скасовувалось.

Згідно ст. 14 Закону України «Про адвокатуру» (2002) Стаття 14. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури «Вища кваліфікаційна комісія адвокатури  розглядає  скарги  на рішення  кваліфікаційно-дисциплінарних  комісій.  Вона  має  право скасовувати або  змінювати  рішення  кваліфікаційно-дисциплінарних комісій». Що й було зроблено в нашому випадку.

Цитата з рішення №131 РАУ від 15-16 грудня 2023 роу: «…письмові пояснення Голови Ради адвокатів Закарпатської області Фазекоша О.А. від 13.11.2023 з додатками (до пояснень долучено копії наступних документів: рішення КДКА Донецької області від 03.07.2013, рішення КДКА Донецької області від 19.03.2014, рішення ВКДКА № ІУ-012/2015 від 16.04.2015, постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області по справі № 4-30/2010 від 05.02.2010, постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.09.2013 по справі № 2а-0770/2860/12, рішення Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 30.05.2013 по справі № 22-Ц/796/3668/13, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від у справі № 876/12854/13…»

В рішенні не зроблено жодного аналізу письмового пояснення Фазекоша О.А. та копій рішень регіональних КДКА та суддів. Чому?

Навіть, побічний перегляд даних документів, показує, що основою для прийняття відповідних рішень на користь Фазекоша О.А.  була Постанова Мукачівської міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 року, яка була, як я вже писав, скасована Ухвалою Вищого адміністративного суду України від у справі К/800/7162/15 17 червня 2015 року.

Цитата з рішення №131 від 15-16 грудня 2023 року: «… за інформацією Голови Робочої групи Кухаря О.І. 14.12.2023 під час особистої зустрічі Робочої групи з Сікорою С.І., останньому було повідомлено про зміст і правове значення преюдиційних фактів, щодо правомірності отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, встановлених судовими рішеннями, які набрали законної сили багато років тому, на що Сікора СЛ. пояснив, що йому відомо про наявність цих судових рішень…»

Про яку преюдиційність фактів можна говорити, якщо в рішенні №131  чітко записано: «29.01.2015 Ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду, постанова Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 залишена в силі. Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.06.2015 зазначені рішення судів скасовані у зв’язку з непідвідомчістю даного позову адміністративним судам та роз’яснено Фазекошу О.А. про право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.»

Як можна в одному рішенні подавати доконані факти та неправдиві висновки, які суперечать одне одному, як це зроблено рішенні №131 РАУ і НААУ від 15-16 року, за підписом голови НААУ і РАУ, Заслуженого юриста України, доктора юридичних наук Лідії Ізовітової? І для чого приймати такі юридично безграмотні рішення?

Висновки:

1. 06.2015 постанову Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015, яка залишила в силі дану постанову, Ухвалою Вищого адміністративного суду України зазначені рішення судів скасовані… Що підтверджує відсутність преюдиційності.
2. Рішенням ВККА від  15 січня 2010 року (№V/16-308) встановлено що «Фозекош Олексій Андрійович, не є особою, яка відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру» має право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки у встановленому Законом порядку та Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Фазекош О.А. не складав кваліфікаційні іспити та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю не отримував.» . Дане рішення ніким не скасовувалось і не відмінялось.
3. 12.2008 року Закарпатським обласним КДКА (Павліченко О. В.) було видано «дублікат» не виданого (не існуючого) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/575 від 21.12.2006 року.
4. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за №21/575, на підставі рішення №192 від 12.2006 року Закарпатською обласною КДКА було видано адвокату Логойді Ірині Володимирівні. Відповідні свідчення дав голова Закарпатського обласного КДКА Віктор Бедь (2003-2007) по відкритому кримінальному провадженні за № 12023078040000715 від 06.10.2023 року.

5. В 1999 році О.А. ФОзекош притягався до кримінальної відповідальності за ст. 167 ККУ (1960) – халатність. Судом був визнаний винним, але звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 7 КПКУ (1960) рішенням Мукачівського міського суду 12.01.1999 року.

Далі буде….

(Додаток №16 та додаток №17)