Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 4

Продовжую публікацію, які розпочав у двох своїх попередніх статтях:

Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 1,

Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 2 та аналіз рішення №131 Ради адвокатів України (далі РАУ), яке ніби то було прийнято 15-16 грудня на засіданні РАУ, яке проходило під керівництвом голови РАУ Лідії Ізовітової, який ми розпочали в Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Ч. 3

Приведу повну назву цього рішення: «Про результати розгляду заяви Сікори С.І. щодо надання, на його думку, недостовірних відомостей Олексієм Фазекошем для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю».

Декілька днів тому зробив «несанкціонований вхід» на офіційний сайт НААУ і знайшов там цікаву і символічну статтю «Проблеми української адвокатури дослідили на конференції у Відні», в якій зроблений звіт про участь української делегації: голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова, її заступника Валентин Гвоздій та голови Молодіжного комітету НААУ UNBA Next Gen Сергій Барбашин в 52-а Європейській конференції президентів юридичних організацій, яка на початку лютого відбулася у Віденському палаці Ферстеля і яку традиційно організовує Австрійська асоціація адвокатів. 

Так яку проблему української адвокатури досліджувалось на міжнародній     конференції?

Може те, що тільки юрист стає адвокатом, то він автоматично стає членом НААУ, а точніше «кріпаком» голови «колгоспу» пані Ізовітової та ії заступників?

Може те, що конституційні права адвокатів, як громадян України обмежені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»? Вони не маю права вибору професійної громадської організації, мусять бути тільки членами НААУ?

Може те, що прикриваючись «Правилами адвокатської етики» Ізовітова і К⁰, за критику у свій адрес, відбирають від адвокатів свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю? І для цього були створені «адвокатські суди», а точніше кваліфікаційно –дисциплінарні комісії адвокатури (ККДА), в яких «обвинувачення і суд» знаходиться в «одному флаконі» і здійснюється «суд» по відношенню до їхніх ж колег. Маємо класичний випадок «конфлікту інтересів».

Може те, що Ізовітова і К⁰, прикриваючись популістськими гаслами про незалежність адвокатури, перетворили НААУ у своєрідний бізнес-проєкт? В якому, гроші отримуються «із повітря»: членські внески, оплата за навчання в неліцензійній «Вищій школі адвокатури», за свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, за різні «семінари» тощо. Це легально. А скільки нелегально, у вигляді різних хабарів…

Може те, що Ізовітова і К⁰, прикриваючись популістськими гаслами про незалежність адвокатури, безконтрольно, на свій розсуд розпоряджається адвокатськими грошима?

Ревізійна комісія куди дивиться, – скажуть деякі читачі.

Ревізійна комісія на чолі з Максимом Болдіним слухняно виконує вказівки керівництва НААУ. Не будеш слухати, то завтра виженуть з «хлібної» посади. Яскравим прикладом такої безконтрольності може бути використання адвокатських грошей головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм Фазекошом.

В наступній публікації я приведу списки тих бізнесових структур, через які «обналічуються кошти» для особистих потреб неадвоката та шахрая Фазекошом та його бухгалтером В. Ю. Мателешко. При цьому Вікторії Юріївні не потрібно, навіть, підпису голови Ради адвокатів. Використовує факсимільну печатку підпису Фазекоша. Це дуже легко перевіряється на підписах фінансових документах. «Обналічується» до  80 відсотків адвокатських грошей.

І що саме цікаве, що за останні десять років Фазекош не заплатив жодної копійки податку зі своїх «адвокатських гонорарів». Але про це та про інші фінансові  злочини піде відповідна заява в правоохоронні та податкові органи.

Виявляється наш аферист ще й «фокусник». Живе, харчуючись  тільки “повітрям”.

Може Ізовітова розказала на конференції, як вона, ось уже більше десяти років тримає на посаді голови Ради адвокатів Закарпатської області людину без свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, яким є Олексій Фазекош? Цей факт можна б було внести  в Книгу рекордів Гінесса. Але про це більш детально трохи нижче.

Може Ізовітова жалілась на непомірно високі зарплати суддів та прокурорів в Україні, і про те, що до цього всього вони ще мають і бронь від мобілізації? Адже згідно ст. 65 Конституції України: «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України… є обов’язком громадян України». Тим більше, що маємо наочний приклад – Ізраїль, в Конституції якої записана подібна стаття і вона чітко виконується всіма громадянами країни, які придатні для військової служби: броні немає ні для судді, ні для прокурора, ні для адвоката…

«Ліричний» відступ зробили, тепер продовжимо про нашого шахрая і афериста, який використовуючи адвокатські гроші, відчайдушно захищає своє «хлібне місце». Без крісла голови адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош – ніхто. І це він дуже добре знає.

Як Рада адвокатів України відчайдушно «ліпить» адвоката з бакалавра міжнародних відносин. Чому?

Цитата з рішення №131 Ради адвокатів України від 15-16 грудня 2023 року:

«Адвокатом, згідно Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992 року № 2887-ХИ (втратив чинність на підставі Закону № 5076-VI від 05.07.2012), що діяв у 2006 році, могла бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни. Тобто, не вимагалася на той час наявність повної вищої юридичної освіти.

Станом на 2006 рік діяв Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ (втратив чинність від 06.09.2014), відповідно до якого освітньо – кваліфікаційний рівень бакалавра належав до освітнього рівня вищої освіти.

Звідси, необгрунтованим є твердження Сікори С.І. про відсутність у Фазекоша О .А. у 2006 році права на складання кваліфікаційного іспиту, оскільки на той час він мав лише диплом бакалавра.

Диплом бакалавра станом на 2006 рік був одним із видів документів, які засвідчували здобуття особою вищої освіти (ч. 1 ст. 9  Закону № 2984-ІІІ від 17.01.2002).»

Проаналізуємо дане твердження з позиції діючого на той час законодавства:

З А К О Н   У К Р А Ї Н И «Про адвокатуру»

1. Стаття 2. «Адвокат» Закону № 2887-XII від 19.12.1992 Про адвокатуру:

 Адвокатом  може  бути  особа,  яка  має вищу юридичну освіту, підтверджену  дипломом  України  або  відповідно  до   міжнародних договорів  України  дипломом  іншої  країни,  стаж роботи у галузі права  не  менше  двох  років,  володіє  державною  мовою,  склала кваліфікаційні  іспити,  одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською  діяльністю  та  прийняла  Присягу  адвоката України.  {  Частина  перша  статті  2  в  редакції Закону N 355-V ( 355-16 ) від 16.11.2006 }».

Отже для того, щоб стати адвокатом, то треба мати «стаж роботи у галузі права  не  менше  двох  років».

Олексій Андрійович Фазекош «закінчив в 2006 році Закарпатський державний університет і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Міжнародні відносини» та здобув кваліфікацію бакалавра з міжнародних відносин». Диплом бакалавра був виданий 1 липня 2006 року.

Згідно профайла Олексія Андрійовича Фазекоша на офіційному сайті НААУ, він отримав, ніби то свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/575 21 грудня 2006 року (https://erau.unba.org.ua/profile/44956).

На момент ніби то отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в  О. А. Фазекоша   було 6 місяців стаж роботи у галузі права, якби Фазекош мав вищу юридичну освіту.  Але він тільки здобув кваліфікацію бакалавра з міжнародних відносин.

На момент нібито отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Олексій Андрійович Фазекош не мав «стажу роботи у галузі права  не  менше  двох  років».

 Розглянемо додаток до диплому про вищу освіту, який був отриманий О.А. Фазекошом 1 липня 2006 року (диплом бакалавра з міжнародних відносин):

Напрям підготовки: спеціальність 0304 «Міжнародні відносини», 6.030400 «Країнознавство». Професійні права: робота за факом – бакалавр міжнародних відносин.

Копії даних документів отримано з Ужгородського національного університету, який є правонаступником ліквідованого Закарпатського державного університету, на офіційний запит адвоката Л. С. Криворучко 05.10.2023 року

Олексій Андрійович Фазекош «закінчив в 2008 році Закарпатський державний університет і отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Право» та здобув кваліфікацію бакалавра з права». Диплом виданий 5 липня 2008 року.

Навіть, якщо вважати, що бакалаврат – базова вища освіта є вищою освітою, то, на якій підставі в рішення №131 твердиться, що в 2006 році О.А. Фазекош мав «вищу юридичну освіту», якщо здобув кваліфікацію бакалавра з права тільки в 2008 році?

Розглянемо ще один законодавчий документ. Це Постанову Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2006 року за №1719, яка діяла на момент ніби то отриманням  О. А. Фазекошом свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю, «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра». Шукаємо напрямок підготовки «Міжнародні відносини» (0302) і знаходимо такі кваліфікації: міжнародні відносини (6.030201), міжнародне право (6.030202), міжнародні економічні відносини (6.030203), міжнародна інформація (6.0302204), країнознавство (6.030205), міжнародний бізнес (6.030206).

Згідно диплома бакалавра з міжнародних відносин О.А. Фазекош отримав кваліфікацію з міжнародних відносин, що немає ніякого відношення до «вищої юридичної освіти» (а на підставі  додатку до диплому- країнознавство (6.030205))

Згідно названої Постанови Кабінету Міністрів України напрямок підготовки «Право» (0304) передбачав такі напрямки підготовки: правознавство (6.0304401), правоохоронна діяльність (6.0304402).

О. А. Фазекош здобув кваліфікацію  бакалавра з права тільки в 2008 році.

У випадку, якщо ступінь бакалавра права прирівнювати до вищої юридичною освіти, то таку освіту О.А. Фазекош отримав тільки в у 2008 році, а не у 2006 році. Після «стаж роботи у галузі права  не  менше  двох  років» тобто, не раніше 5 липня 2010 року О.А. Фазекош, після складання кваліфікаційних іспитів, проходження стажування та прийняття присяги адвоката, міг отримати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, але тільки не 21 грудня 2006 року.

Ще раз процитуємо частину рішення №131 від 15-16 грудня 2023 року:

«Станом на 2006 рік діяв Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року № 2984-ІІІ (втратив чинність від 06.09.2014), відповідно до якого освітньо – кваліфікаційний рівень бакалавра належав до освітнього рівня вищої освіти.»

Звернемось до названої статті Закону: «Стаття 9. Документи про вищу освіту

1. Встановлюються такі  види  документів,  які   засвідчують здобуття   особою   вищої   освіти   та  кваліфікації  за  певними освітньо-кваліфікаційними рівнями:

диплом молодшого спеціаліста;

диплом бакалавра;

диплом спеціаліста;

диплом магістра»

В рішенні №131 ми спостерігаємо довільне трактування даної статті Закону. Дана стаття Закону тільки говорить про вид диплома, який видається при отриманні різного рівня вищої освіти і нічого про рівні вищої освіти. З таким же успіхом, з яким написано, що рівень бакалавра – це вища освіта, можна твердити, що і рівень молодшого спеціаліста – це теж вища освіта. Але ж молодший спеціаліст право на отримування свідоцтво адвоката, навіть, у 2006 році, не мав.

Так, «бакалавр належить до рівня вищої освіти», але це не «вища освіта», а тільки «базовий рівень вищої освіти».

Це чітко записано в дипломі бакалавра і ст. 8 Закону «Про вищу освіту» (2002 р.):

«2. Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний  рівень  вищої  освіти особи,  яка  на  основі  повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту,  фундаментальні і спеціальні уміння та  знання щодо   узагальненого  об’єкта  праці  (діяльності),  достатні  для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня  професійної діяльності,  що  передбачені  для  первинних  посад у певному виді
економічної діяльності.»

Базова вища освіта – це не вища освіта, це тільки певний рівень вищої освіти.

Правда, не чітке формулювання поняття вищої освіти і рівнів вищої освіти у Законі «Про вищу освіту» (2002 р.) приводить до певних спекуляцій і оправдування тих чи інших незаконних дій, як відбулося і в рішенні №131.

Тому звернемо увагу ще на один документ.

У відповідності з п.2.1 Порядку складання  кваліфікаційних  іспитів у  регіональних кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, затвердженого протоколом Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 01.10.1999 року № 6/2 з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що документом, який підтверджує наявність вищої юридичної освіти, визнається диплом вищого учбового закладу ІІІ-ІV рівня акредитації за спеціальністю «Правознавство», «Правоохоронна діяльність» з присвоєнням кваліфікації «спеціаліст» або «магістр».

Виходячи з викладеного, з прямої вказівки Закону випливає, що у особи, яка має намір стати адвокатом повинна бути вища і саме юридична освіта напрямку «правознавство»  зі здобуттям освітньо-кваліфікаційного рівня  не нижче «бакалавр».

Висновки:

1. На момент ніби то отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у О. А Фазекоша не мав стажу роботи в галузі права більше два років.
2. В 2006 році О.А. Фазекош не мав вищу юридичну освіту
3. У О. А. Фазекоша відсутній оригінал свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю за №21/575 21 грудня 2006 року. Відсутній дублікат свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю за №21/575 21 грудня 2006 року.
4. У О. А. Фазекоша відсутні документи або відповідним чином завірення копії документів, які б підтверджували, що у грудні 2006 року він: здавав кваліфікаційні іспити, проходив стажування, приймав присягу адвоката та отримував свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
5. Диплом бакалавра з права О.А. Фазекош отримав тільки 5 липня 2008 року.

Приведені докази підтверджують, що 21 грудня 2006 року О. А. Фазекош не отримував свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

В наступній публікації ми продовжемо аналізувати рішення №131 від 15-16 грудня 2023 року.

P.S.  Пройдешнього тижня мною направлена  в правохоронні органи відповідна ЗАЯВА  “Про спробу приховати кримінальні правопорушення голови Ради адвокатів Закарпатської області О. А. Фазекоша з боку керівництвом НААУ та РАУ, яку я вбачаю  рішення №131 від 15-16 грудня 2023 року РАУ «Про результати розгляду заяви Сікори С.І. щодо надання, на його думку, недостовірних відомостей Олексієм Фазекошем для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю».

Чого простіше, показати слідчому  оригінал або оригінал дупліката свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та документи на підставі яких видані названі документи і не потрібно було б писати всякі “відкриті звернення Ради адвокатів Закарпатської області” до Генеральної прокуратури. Але як можна показати те, чого не існує і не існувало в природі.

Попередня, дана і всі наступні публікації “Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України»… посвячені названій темі.

Єдине не розумію, знаючи реально ким насправді є Олексій Фазекош, шанована мною і поважна жінка, якою є Заслужений юрист України, доктор юридичних наук керівник НААУ і РАУ Лідія Ізовітова  так фанатично захищає неука, шахрая та афериста, підписуючи повністю юридично безграмотне рішення №131 від 15-16 грудня 2023 року.