Сливовиця та євреї
Навіть тільки почуте слово “сливовиця” викликає приємні смакові відчуття. Але ось що цікаво. Цей популярний балканський алкогольний напій, приміром, в Америці вже практично століття асоціюється з єврейською нацією.
За словами дослідника сливової ракії, так ще називають цей напій, словацького професора Мартіна Вотруби, саме євреї рознесли його по всій планеті. А починалося все в Сербії та Польщі, де представники єврейської нації розсмакували цей чудовий напій.
Фактично євреї зробили сливовицю національним напоєм, крім приємного смаку, вона зроблена зі слив, вона є абсолютно кошерною, на відміну від виноградного вина і коньяку. Євреї п’ють сливову ракію на Песах, коли заборонена навіть пшенична горілка. Ось і вийшло, що в середовищі американських іммігрантів побутування цього напою і саме слово “сливовиця” стало суто єврейським.
Приклад зі сливовицею — це ж про єврейську кухню загалом. Уявіть собі, що багато страв, які здаються нам, приміром, споконвічно російськими або українськими, для кількох поколінь американців вважаються цілком єврейськими. Можливо, комусь здасться дивним, але в Америці гречана каша — єврейська їжа.
А ось одна страва, навколо якої зовсім недавно на тлі такої непростої світової обставини велися справжні баталії. Це борщ! Списи ламалися навколо питання, чий же він, російський чи український. А ось для більшості американців виявилося новиною, що борщ — не єврейська страва. Адже вони дізналися про неї від євреїв. У знаменитих єврейських пансіонатах, розташованих у Катскільських горах штату Нью-Йорк, де не тільки розмовляли їдишем, а відбувалися виступи єврейських стендаперів і співачок, а й пригощали борщем. Не в останню чергу саме ця страва приваблювала колись сюди безліч американських євреїв. Тож для жителів штату Нью-Йорк не було жодних сумнівів, що борщ належить до єврейської кухні.
Ось і сливовиця стала єврейським напоєм. Такий цікавий вийшов феномен: євреї щось сприйняли, привнесли в інше середовище, а в навколишньому світі це було засвоєно як єврейське.
До переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нині занесено і сливовицю, що і послужило приводом згадати про її “єврейство”.
