Що знайшли китайці в 40-метровій свердловині на зворотній стороні Місяця
Зворотну сторону Місяця людство спромоглося побачити 60 років тому. І лише нещодавно було отримано нову інформацію зі зворотного боку супутника Землі. Що знайшла китайська місія у глибокій свердловині? Які нові загадки підніс зворотний бік Місяця?
Перехід на темний бік
Через те, що періоди обертання навколо своєї осі та навколо планети у супутника Землі майже повністю збігаються, то століттями людство бачило лише один бік Місяця. Точніше двічі на місяць показуються невеликі ділянки зворотної частини, але загалом не більше 9%.
Вперше зворотний бік Місяця зміг сфотографувати у жовтні 1959 року радянський апарат АМС. Кадри, отримані Сімеїзькою обсерваторією у Криму, були справжнім проривом. Але фотографії лише додали запитань. Вчені з’ясували, що кора небесного тіла там відрізняється — вона товща на 10-20 км.
На звороті Місяця розташовані звані моря. Імовірно, під впливом сильного удару колись поверхня супутника розкололася, і мантія виплеснулася назовні. Рідка речовина рівномірно розподілилася по поверхні. Застигши, вона утворила гладкі ділянки, названі морями. На звороті Місяця два великих моря – Море Москви й Море Мрії, та безліч дрібних. Що спричинило виникнення морів — удар астероїда чи зіткнення з іншим супутником, що вже не існує, досі невідомо.
Китайці йдуть на Місяць
Вперше у землян з’явилася можливість більше дізнатися про склад кори на зворотному боці Місяця у 2019 році. На цю частину супутника зумів висадитися китайський апарат Чан’є-4.
Він є рекордсменом зі знаходження на Місяці, мандруючи ним багато місяців. З Чан’є з’їхав модуль Юйту. Китайцям вдалося не лише зібрати зразки, а й доставити їх на Землю.
Пошуки в Кармані
Також китайський апарат дістався кратера Фон Карман на звороті Місяця і пробурив у ньому свердловину глибиною 40 метрів. Поверхня ґрунту виявилася досить пористою.
Перші метри ґрунт був однорідним. А після 20 пішов шар бруків і реголітів. За складом на цій глибині місячний ґрунт виявився таким, що нагадує звичайний земний пісковик.
Вчені припускали, що поверхневий шар у цьому місці мав складатися з уламків, що колись вилітали при вулканічній активності. Але базальту у свердловині виявити не вдалося.
Вбудований у китайський апарат георадар спробував дослідити ґрунт глибше. Але й там слідів базальту не було.
Разом з тим, об’їжджаючи територію апарат Юйту прямо на поверхні виявив вертикально прямокутний камінь, що стирчить. Вчені його прозвали верстовим стовпом – milestone.
Якби він був древнім, то ерозія мала згладити його грані. Але вони гострі, а камінь стирчить, як і раніше, вгору.
Вчені припустили, що камінь міг колись вилетіти з надр вулкана чи відколотися від великого метеорита.
Але в першому випадку це означало б, що активність ядра планети повинна була продовжуватися довше, ніж вважалося раніше. Тоді чому навіть на глибині 40 і більше метрів не виявлено базальтовий шар?
Якщо ж milestone відколовся від великого метеорита, то де сліди його удару?
Отже, будову кори на супутнику Землі вчені пояснити, як і раніше, не можуть.
Місячна бавовна
Чан’є-4 провів ще один експеримент. Через те, що поверхневий шар виявився схожим на пісок, то була спроба виростити на Місяці земні рослини й комах в імітації місячного ґрунту.
У герметичній біокапсулі з поживними речовинами з Землі було доставлено картоплю, насіння кількох рослин, дріжджі та яйця плодової мушки. В умовах місячної гравітації й радіації, що відрізняється від земної, на цей час зуміло прорости насіння бавовни.
