Легенда про Гордіїв вузол і загадкова загибель: життя і діяння Олександра Македонського
Олександр III Македонський став царем Македонії у віці двадцяти років. Хоча його правління було недовгим, він зумів за ті дванадцять років, поки перебував при владі, провести масштабні військові кампанії в Азії та північно-східній Африці. До тридцяти років він зумів заснувати одну з найбільших імперій у стародавньому світі, яка простягалася від Греції до північно-західної Індії.
Відомий своїми амбіціями й військовою майстерністю, він не програв жодної битви й вважався найбільшим полководцем і завойовником свого часу. Давайте з вами подивимося, що ж зробив Олександр за своє недовге життя, і за що його стали називати Великим.
Його наставником став Арістотель
Коли Олександр перебував ще в підлітковому віці, його батько, король Філіпп III, призначив йому в опікуни Арістотеля, який сьогодні вважається одним із найвидатніших умів в історії людства. У той час йому ще належало зробити собі ім’я, хоча він уже був відомим учнем Платона.
Батьки Олександра захоплювалися цим мислителем, тому вони вважали цілком доречним, що він стане навчатися в Арістотеля, одного з найкращих його вихованців. Македонський став навчатися медицини, логіки, математики, мистецтва, релігії, філософії та багато чого іншого. Все це справило величезний вплив на його подальше життя. Навчання в Арістотеля закінчилося, коли йому виповнилося 16 років.
Сходження Олександра на трон
У своїй юності Олександр і його батько були дуже близькими. Їхні стосунки різко зіпсувалися після того, як Філіп II одружився з Клеопатрою Македонською. Після вбивства батька багато хто звинувачував у цьому Олександра і його матір. Після того як Македонський зійшов на трон, він постарався позбутися Клеопатри та її дітей як можливих претендентів на владу.
Незабаром почалися повстання фракійських племен проти греків, якому Олександр швидко поклав край. Він відновив правління над цими завойованими раніше державами, і після цього там визнали його своїм царем.
Десятки міст він назвав своїм ім’ям
Під час своїх військових компаній і завоювання нових земель Олександр прославився тим, що заснував понад 70 міст, які назвав своїм ім’ям: Александрія. Найвідоміше з них, яке існує донині, це місто, що було засноване 331 року до нашої ери в гирлі Нілу, і сьогодні є в Єгипті другим за величиною, після столиці Каїр, мегаполісом.
Інші поселення, названі його ім’ям, розкидані по всьому Близькому Сходу, які можуть чудово нам послужити картою, щоб відстежити просування армії Олександра. Під час своєї індійської компанії Македонський навіть заснував місто Буцефала, назвавши його ім’ям свого улюбленого коня, який під час тієї кампанії був смертельно поранений.
Олександр сам заробив свого коня
Коли Олександру було всього десять років, якийсь торговець із Фессалії запропонував царю Філіпу купити коня за 13 талантів. На ті часи це була величезна сума грошей. Під час демонстрації коня той відмовився виконати команду свого дресувальника і присісти на круп. Усі були розгублені, і тільки кмітливий Олександр зрозумів, що кінь просто злякався своєї власної тіні. Він попросив дозволу самому змусити норовливу тварину виконати команду, і йому це вдалося.
Захоплюючись мужністю свого сина, цар купив для нього коня і сказав, що у того великі амбіції, які допоможуть йому знайти набагато більше для себе царство, ніж Македонія. Олександр сам став приручати свого коня і назвав його Буцефалом, що означає “голова бика”.
Полонянка стає коханням усього його життя
У 327 році до н. е., після великого бою в Бактрії, Олександр здобув неймовірну перемогу, коли зумів захопити гірську фортецю Sodian Rock, що вважалася до того часу неприступною. Оглядаючи своїх бранців, 28-річний Олександр побачив надзвичайної краси дівчину, яка виявилася дочкою бактрійського вельможі.
Незабаром вони одружилися. На традиційній весільній церемонії, за звичаєм, Олександр розділив шматок хліба на дві частини, розрубавши його своїм мечем, і поділився ним зі своєю молодою нареченою. Відтоді Роксана буде слідувати за ним у всіх його походах. Під час його кампанії до Індії вона народила йому його єдиного сина Олександра IV лише через кілька місяців як не стало його батька.
Легенда про Гордіїв вузол
Існує легенда, згідно з якою фригійці мали обрати собі царя, але ніяк не могли дійти спільної згоди. Тоді оракул повелів їм оголосити своїм правителем того, кого вони першим зустрінуть із возом на дорозі, що вела до храму Зевса. Такою людиною виявився простий хлібороб Гордій. Фригійці проголосили його царем.
Гордій вирішив поставити віз, що зіграв таку роль у його житті, у храмі Зевса. До дишла він прив’язав ярмо, використавши дуже складний вузол. Оракул передбачив, що той, кому вдасться його розв’язати, стане володарем усієї Азії. Відтоді багато хто пробував його розплутати, але нікому це не вдалося зробити.
Олександр Македонський, коли йому було всього двадцять три роки, вже був на шляху завоювання Азії. Тож коли він завітав до храму Зевса, то підійшов до вузла й оголосив, що не має значення, як його буде розв’язано. Олександр просто розсік його своїм мечем.
Загадкова загибель Олександра
Загибель Олександра Македонського в молодому віці досі залишається невирішеною загадкою. У 323 році до н. е. під час проведення наради зі своїми наближеними йому несподівано стало погано після чашки випитого вина. Через два тижні у віці всього 32 років македонський цар помер. З огляду на те, що загибель свого часу його батька приписували його особистому охоронцеві, то зараз, після смерті Олександра, всі близькі до нього люди відразу потрапили під підозру. Це особливо торкнулося його воєначальника Антипатра і його сина Кассандра.
Сьогодні багато дослідників вважають, що Олександр міг померти від малярії, інфекції легенів, печінкової недостатності, черевного тифу або якихось інших захворювань, якими він міг заразитися під час походів.
У битвах він завжди перемагав
Багато військових теоретиків донині вивчають тактики й стратегії Олександра Македонського. Це здається неймовірним, але під час своїх військових походів цей талановитий молодий полководець не програв жодної битви. Свою першу перемогу Олександр здобув, коли йому було всього 18 років. Він собі створив ім’я завдяки своїй сміливості, кмітливості та здатності особисто швидко й ефективно ухвалювати правильні рішення і вести свої війська в гущу битв.
Після повернення собі царства македонського в Греції він зі своїми військами переправився через протоку на територію нинішньої Туреччини, що перебувала тоді під окупацією перських військ під командуванням царя Дарія. Там, вирушаючи далі на схід, щоб дістатися до Індії, йому довелося вступити в битву з армією персів і виграти кілька битв.
Одним з його ключів до успіху було використання раніше небаченої побудови військ, яка нам сьогодні відома як “македонська фаланга”. За такої тактики ведення бою, коли грецькі воїни перебували під захистом щитів від лучників і довгих списів від перської кінноти, зробити що-небудь із ними було неможливо.
Прийняття Олександром перської культури
Після шести років ведення військової кампанії в Персії, Александру нарешті 330 року до н. е. вдалося підкорити Персеполіс, який був одним із головних центрів перської культури. Однак завоювавши місто, він усвідомив, що єдиний спосіб утримати його і керувати персами, це прийняти деякі аспекти їхньої культури.
Тому Олександр став носити перський одяг, зокрема царські аксесуари, попри те що багато македонців цьому чинили опір. Щоб ще більше інтегруватися в перське суспільство, він провів у місті Суза масовий весільний обряд за місцевими звичаями, коли 92 знатні македонці взяли собі перських дружин, включно з Александром, який одружився одразу з двома.
