Чому у Росії так брудно?
Днями я натрапив в інтернеті на кілька англомовних форумів під назвою “Чому в Росії все виглядає таким брудним?” (Why does everything in Russia look so dirty?). Сотні американців з ентузіазмом обговорювали, чому навіть найпрогресивніші російські міста виглядають як один великий смітник. Калюжі, вибоїни, брудні автомобілі, пил, роздовбані дороги, сміття – скрізь одне й те саме. Якщо подивитися на глибинку Росії через Google Maps, то російські села нагадують суцільну декорацію до постапокаліптичного фільму. Все криве, косо, гнилий, брудне.
Ніхто з тих, хто писав на форумі, не зміг відповісти на питання, чому в Росії так брудно, і чому деякі африканські країни з рівнем життя в рази нижчі, ніж у путінській недоімперії, виглядають набагато чистішими.
Головна причина російського бруду – відкритий ґрунт. Англійці дійшли такого висновку ще на початку 18-го, а американці – ближче до середини 19-го століття. Тоді ж у цих країнах почали ухвалюватися закони про заборону ґрунтових поверхонь у районах проживання людей. Будь-які поверхні для пішоходів та транспортних засобів покривалися бруківкою, асфальтом чи галькою.
Таким чином, історія боротьби із брудом у Сполучених Штатах налічує близько 170 років. Гарні американські будиночки пояснюються не багатством американців, а банальною чистотою та боротьбою з відкритим ґрунтом. Кожен домовласник знає, що маленька ділянка відкритого ґрунту у разі сильного дощу попливе.
Дослідження, проведене в США ще в 1893 році, показало, що ґрунтовий бруд не тільки позбавляє всю інфраструктуру естетичного вигляду, а й прискорює руйнування будинків, мостів, тунелів та інших будівель. Ніщо не коштує так дорого, як бруд. Вона неминуче викликає вогкість, провокує плісняву, гниття та розруху.
Якщо, наприклад, взяти класичний односімейний будинок у Нью-Йорку і перенести його в якусь Бурятію, його термін життя скоротиться на десятиліття. Бруд з вулиці потрапить у будинок, і житло перетвориться на смердюче приміщення з пліснявою.
Росіяни не розуміли небезпеки вуличного бруду ні в царській Росії, ні в СРСР, ні в путінській Росії. Мало того, в цій дикій країні зливова каналізація відсутня майже повсюдно. Будь-який великий потоп у Росії закінчується однаково – бурхливий потік брудної води розносить всю інфраструктуру. Автомобілі пливуть, будинки руйнуються, люди тонуть. Це може статися в Сочі, Москві, Дагестані та будь-якому іншому регіоні.
Самі росіяни люблять виправдовуватися, що їхня країна – занадто велика, і нібито ця обставина пояснює бруд, що все поглинає.
Тут слід навести наступний аргумент: Японія більш ніж у 50 разів менша за Росію, проте вона має більшу протяжність асфальтових доріг і покритих ґрунтових територій, ніж путінська недоімперія.
Найцікавіше, що будь-які суворі вимоги і стандарти до доріг, тротуарів, злив в Росії геть-чисто відсутні. Ця країна може побудувати елітний будинок, елітний квартал і навіть елітну ком’юніті, проте їх все одно оточуватиме бруд, який важко проходити.
Повсюдний бруд автоматично опускає моральну планку мешканців та їхній рівень гігієни. Гори різного сміття – типовий пейзаж у будь-якому російському місті. У депресивних регіонах Росії люди часто викидають сміття прямо з вікна. Докази цього – численні ролики у Youtube.
Оскільки сміттярі, двірники, дорожні робітники отримують дуже маленьку зарплату, зловживають алкоголем і живуть у багнюці, вони виконують свої обов’язки, м’яко кажучи, погано.
Мало того, інфраструктура – одна з найкорумпованіших сфер бізнесу. Гроші «розпилюються», будівництво та ремонти проводяться лише на папері. Навіть у найчесніших чиновників та бізнесменів немає бажання будувати щось нове та чисте серед тотальної розрухи. Багаті росіяни можуть дозволити собі розкішну квартиру, проте те, що відбувається в під’їзді або на вулиці, їх цікавитиме мало.
Власне, вічна звичка росіян до бруду і пояснює той факт, чому російські села такі «убиті», а українські села – чисті та красиві: українці мають людську гідність.
За телефонними переговорами російських військовослужбовців в Україні добре видно, як орки захоплюються асфальтовими доріжками, каналізацією, туалетами у будинках та іншими зручностями. У рашистів є лише міф про якусь велику Росію, яка насправді в усі часи була неймовірно відсталою країною. Люди поколіннями живуть у бараках, ходять в очкові нужники на вулиці і при цьому почуваються щасливими. Тому що так заведено.
Розвиватися у Росії не прийнято.
Найцікавіше, що жоден керівник історія Росії не розумів важливості боротьби з брудом. Петро-перший, Сталін, Горбачов, Путін… За кожного управлінця країна потопала в бруді. Німці під час Радянсько-німецької війни недаремно називали росіян свинями. Гітлерівці не могли зрозуміти, як люди можуть жити за таких умов і при цьому пишатися своєю країною. Тепер росіян називають свинями українці, які з моменту розвалу СРСР далеко втекли від брудних імперців.
Насамкінець варто сказати, що бруд – це, напевно, єдиний у світі продукт, який можна сміливо називати «зробленим у Росії» (Made In Russia). За століття своєї історії ця дика країна вкрала в інших держав все, що тільки можна (включаючи матрьошку, постоли, горілку та «Калашников»). Бруд, однак, виключно російський продукт, і, що жахливо, Росія постійно намагається постачати його на експорт.
