Притча про те, як грамотно спілкуватися зі злими людьми
Люди бувають злими з різних причин. Наприклад, відомий французький філософ Жан — Поль Сартр зробив такий висновок:
Розумні люди не бувають злими, злість передбачає обмеженість.
Також в число причин може входити спадковість, виховання, оточення людини. Але про саму головну причину злості буде розказано в притчі, а з неї і висновок про те, як з такими людьми себе треба вести. Адже розуміння причини – це ключ до її вирішення.
Притча
В одному селі був учитель, який був шкідливою і злою людиною. Діти часто скаржилися на нього батькам, тому що він був надто суворим, робив їм несправедливі зауваження і ставив низькі оцінки. Але в селі, на жаль, не було інших вчителів, тому доводилося миритися з таким станом справ.
Але всьому є межа, і батьки стали думати, як же розв’язувати цю проблему. І пішли за порадою до місцевого мудреця. Коли мудрець їх вислухав, то сказав їм:
– Так тут же все просто. Злоба — це свого роду хвороба. Є хвороби тіла, а злість — це хвороба духу. Тіло захворює через брак вітамінів, а душа — через брак любові. Тому найчастіше люди стають злими і шкідливими, тому що їх ніхто не любив, і вони не отримували любові від оточення.
А інші люди цього не розуміють, і на їх злобу відповідають їм тією ж монетою. Через це злості й напруги в них стає ще більше. Звичайно, якщо такі люди проявляють агресію, треба від них захищатися. Але єдиний спосіб їх змінити, якщо не виходить триматися від них подалі, ось який.
Нехай ваші діти хоча б не реагують на його витівки, не відповідають на його злість злістю, а намагаються, наскільки у них є сил, з добротою і зі співчуттям до нього ставитися. При такому підході його серце обов’язково рано чи пізно розтопиться.
Батьки передали дітям рада мудреця, і діти змінили свою поведінку.
Вони стали спілкуватися з ним привітно і прихильно, навіть якщо він іноді бував грубий. Раніше, на його несправедливі зауваження вони огризались, сперечалися з ним і обзивали його, а тепер просто ігнорували його слова. Між уроками вони жартували з ним і підіймати різні цікаві теми. А якщо були свята, то дарували йому подарунки.
І через кілька місяців сталося диво — він поставив першу високу оцінку одному з учнів, чого раніше ніколи не робив, і сердечно подякував всім дітей за їх доброту до нього. З того часу, уроки всім були в радість, а атмосфера в школі стала затишною і комфортною.
