Біткоїн для чайників: про найскладнішу валюту простою мовою
Мабуть, в світі не залишилося видання, в якому не публікували б новини про курс біткоїна. Напевно навіть на порталах про домашніх тварин і сільське господарство можна знайти заголовки “біткоїн впав!” і “біткоїн оновив історичний максимум!”. Однак у світі є дуже багато людей, які взагалі не розуміють, звідки взялася ця валюта і що з нею відбувається. Ми спробуємо розповісти про біткоїн настільки просто, наскільки це можливо.
Фото: depositphotos / aa-w
Будь-який наявний цифровий файл можна скопіювати скільки завгодно раз, і при цьому вихідний файл залишиться незмінним. Дублювати й нескінченно розмножувати можна картинки, звук, відео, інформацію про погоду і врожаї бобових – тобто все що завгодно, в тому числі дані про фінансові операції. Саме тому банки та платіжні системи ретельно шифрують всю фінансову інформацію і поширюють її за власними закритими каналами: тільки так можна контролювати дані і не допускати зловживань і махінацій.
Але у 2008 році хтось (його особа досі не встановлена) під псевдонімом Сатоші Накамото опублікував в інтернеті протокол принципово нової платіжної системи: інформація в ній поширюється по загальнодоступних каналах, між комп’ютерами, об’єднаними в загальну мережу. При цьому всі ці комп’ютери залишаються рівноправними та спільно контролюють поширення файлів. Така база даних називається блокчейн. Ніяке втручання ззовні неможливо, вся інформація в розподіленому вигляді знаходиться відразу у всій мережі, і всі комп’ютери-клієнти зайняті тим, що постійно підтверджують вірогідність фінансових даних.
Якщо ви відправили гроші або інформацію через блокчейн, інформацію про це неможливо змінити або підробити, оскільки вона підтверджується сотнями тисяч комп’ютерів по всьому світу.
Ця незалежна платіжна система була названа словом “біткоїн” (від англійського слова bit – “одиниця виміру інформації” і coin – “монета”), точно так же назвали і її розрахункову одиницю. Комп’ютери, пов’язані в мережу, працюють не просто так: за постійне підтвердження файлів система виплачує їх власникам винагороду все в тих же біткоїнах – цей процес називається майнінг. Спочатку це були досить прості операції, з якими справлялися навіть слабкі домашні комп’ютери.
Біткоїн тоді був мало кому відомий, не мав широкого розповсюдження, а тому коштував зовсім небагато: наприклад, в 2010 році американець Ласло Ханечза за 10 000 біткоїнів купив дві піци з доставленням. Згодом до мережі підключалось все більше терміналів, кількість цифрових операцій росло, і біткоїн стрімко дорожчав: на момент написання цієї статті все ті ж 10 000 біткоїни коштують близько 620 мільйонів доларів
Фото: depositphotos / Scharfsinn
Поступово Майнінг ставав все складнішим, для нього було потрібно все більше обчислювальних потужностей, і до сьогоднішнього дня повноцінно добувати криптовалюту можуть тільки так звані майнінгові ферми, що складаються з безлічі дуже потужних комп’ютерів і споживають величезну кількість електроенергії. Майнінгом займаються великі банки, міжнародні корпорації та навіть цілі держави.
Варто згадати, що в систему закладено обмеження: вона може виробити тільки 21 мільйон біткоїнів і не більше. З кожною новою платіжною одиницею видобуток наступної стає все витратним, і тому внутрішня вартість біткоїна постійно зростає. Що ж змушує курс криптовалюти падати та злітати? А ось тут включаються в гру загальні закони ринку: біткоїн виступає на біржах нарівні з іншими валютами, і тому на нього діють ті ж сили й закони.
Однак є й особливості. Біткоїн – валюта молода, і більшість гравців, що торгуються на цьому ринку, не мають абсолютно ніякого досвіду. Тому вони легше піддаються й ейфорії, і паніці. Найрізноманітніші події змушують їх то скуповувати, то масово продавати, і в результаті курс постійно лихоманить. Втім, загальний вектор залишається незмінним: ціна біткоїна постійно зростає. І в найближчому майбутньому ця тенденція навряд чи зміниться. Хоча …
