Етномозаїка Європи. Величина малих. Ліви

Фіно-угорський мікроетнос чисельністю понад 400 чол. Громади лівів проживають у західній частині Латвії, Україні, Росії та Естонії.

Ліви називали себе alāmīed (каламіед) – «рибаки» або līvõd (лівид) – «ліви», а свою мову – rāndaēļ (рандакель) – «прибережна мова». Близькими до лівської (лівонської) є естонська, вепська, водська, карельська, іжорська та фінська мови.

Лівська публіцистика набула розвитку з кінця XIX до 30-х років XX ст. У радянські часи етнічна група лівів зазнала асиміляції.

2 червня 2013 року в Канаді на 103 році життя померла Грізелда Крістінь, остання представниця мікроетносу, для якої лівська була рідною мовою.

У 1999 році уряд Латвії, поряд із латишами, визнав лівів одним із двох корінних народів країни. В останні роки серед латвійської молоді поширений етнофутуристичний рух із відродження ідентичності лівів.

Зан Михайло