Виняток із правил. Сонячна система виявилася вкрай рідкісним явищем у Всесвіті

Швейцарські вчені створили нову класифікацію планетних систем, на основі наявних даних про вже відкриті екзопланети та їхнє розташування у своїх зоряних системах. Результати дослідження показали, що наша Сонячна система належить до найрідкіснішого типу планетних систем, пише New Atlas.

Декілька десятиліть пошуків планет, що розташовані за межами нашої зоряної системи, дозволили виявити на сьогодні вже 5300 екзопланет, які мають різний склад і різні розміри. Також вони по-різному розташовані навколо батьківської зірки. Вже відомо, що всі вищезгадані планети розташовані в 3910 планетних системах на різній відстані від Землі.

Завдяки наявним даним, які були отримані в результаті ретельних спостережень, астрономи розділили всі виявлені планети на окремі типи:

• Кам’янисті планети, такі як Земля чи Марс;
• Газові гіганти, такі як Юпітер або Сатурн, але вони можуть бути набагато більшими за розмірами;
• Суперземлі, тобто планети, схожі на Землю, але більші в кілька разів;
• Мінінептуни, тобто планети, які схожі на Нептун, але менші за його розміри;
• Водні світи, тобто кам’янисті планети з величезним переважанням води у їхньому складі.

Учені з Бернського університету, що у Швейцарії, вирішили за таким же принципом класифікувати типи планетних систем, які вже відомі астрономам. Головне питання полягало в тому, чи є наша Сонячна система поширеним типом планетних систем, чи все-таки вона унікальна? Як показало дослідження, дійсно, Сонячна система є рідкісним типом планетних систем.

Для того, щоб дійти такого висновку, вчені вивчили 853 зоряні системи, де є кілька планет. Ґрунтуючись на відомих даних, астрономи виділили 4 основні типи планетних систем, які існують у космосі:

• Подібні планетні системи — це системи, які найпоширеніші в космосі, вважають учені. Навколо зірки в таких системах обертається кілька планет приблизно однакового розміру. І часто вони за розмірами нагадують Землю.
• Упорядковані планетні системи — це системи, в яких навколо зірки на близькій до неї відстані обертається група кам’янистих маленьких планет, а далі розташовані більші газові та крижані гіганти. Вчені вважають, що це найрідкісніший тип систем розташування планет, і Сонячна система входить до цієї групи.
• Невпорядковані планетні системи — це системи, де навпаки ближче до зірки розташовані великі планети, а на значній відстані — менші.
• Змішані планетні системи — це системи, де, здається, немає чіткої конфігурації, і причина цього поки що не відома.

За словами вчених, розташування планет у зоряній системі, а також їхній тип і розмір частково залежать від початкових умов, у яких з’явилася ця система. Наприклад, який розмір і масу мав протопланетний диск із газу та пилу, що оточує зірку, з якого з’явилися планети, а також наскільки багато було в складі зірки важких металів. Насправді в астрономії всі елементи, важчі за водень і гелій, називають металами. Також учені вважають, що розташування планет впливає їхній рух на початковому етапі еволюції планетної системи.

• За словами астрономів, із маленьких протопланетних дисків із невеликою масою, які обертаються навколо зірки з невеликою кількістю важких металів, формуються схожі планетні системи.
• З великих і важких протопланетних дисків, що обертаються навколо зірки з великою кількістю важких металів, формуються впорядковані та невпорядковані планетні системи.
• Змішані планетні системи виникають із протопланетних дисків середнього розміру.

Астрономи вважають, що взаємодії між планетами, такі як зіткнення та подальша зміна орбіти, призводять до формування остаточної структури зіркової системи.

Зараз відомо, що в Сонячній системі є 8 планет (Плутон із 2006 року є карликовою планетою). Але всі дані вказують на те, що десь там, на краю нашої зоряної системи, ховається дев’ята планета. Як уже писав Фокус, учені запропонували новий спосіб її виявити.

Також ученим уже більш як 20 років відомо про те, що наш Усесвіт постійно прискорює своє розширення, і за цим стоїть таємнича темна енергія. Як уже писав Фокус, учені знайшли джерело цієї енергії, і воно, швидше за все, ховається в давно відомому космічному об’єкті.

Фокус