Незаконна вирубка пралісу в Карпатах: дорога до “вітропарків” Єфімова-Мкртчана
Знищення унікального пралісу в Карпатах
Унікальні праліси Карпат – національне надбання України та природна спадщина Європи – опинилися під загрозою. У Закарпатській області, в межах лісництва “Шипот”, частину пралісу та його буферної зони незаконно вирубали для прокладання дороги до майбутніх вітропарків, пов’язаних із бізнесменами Єфімовим та Мкртчаном. Ця подія, зафіксована супутниковими знімками 15 квітня 2025 року, викликала обурення екологів і громадськості. У цій статті ми детально розберемо, як відбувалася вирубка, хто за нею стоїть, які закони порушено та чому це загрожує екології України.
Незаконна вирубка: що сталося в лісництві “Шипот”?
За даними WWF-Україна, у філії “Ужгородське лісове господарство” державного підприємства “Ліси України” було знищено частину пралісу та його охоронної зони у кварталі 3 лісництва “Шипот”. Вирубка проводилася для прокладання лісової дороги, хоча у відкритому реєстрі лісорубних квитків ці ділянки позначені як “не розпочаті”. Це свідчить про спробу приховати незаконну діяльність.
Згідно з висновком ДП “Перечинське лісове господарство”, виділ 1 є пралісом, а виділ 2 – його буферною зоною. Обидві ділянки входять до запроєктованої пам’ятки природи “Праліси лісництва Шипот”. Законодавство України, зокрема Лісовий кодекс (ст. 105), категорично забороняє будь-яку господарську діяльність у таких зонах, включно з рубками, будівництвом доріг, випасом худоби чи проїздом транспорту (крім лісової охорони).
“Прокладання дороги через праліси – це кричуще порушення законодавства. Такі ліси формувалися століттями без участі людини і є унікальними. Їх знищення – це втрата для всієї Європи”, – наголосив Михайло Богомаз, керівник напрямку “Ліси” WWF-Україна.
Порушення законодавства: від Лісового кодексу до міжнародних угод
Вирубка в лісництві “Шипот” суперечить не лише українським законам, а й міжнародним зобов’язанням. Основні порушення включають:
- Лісовий кодекс України (ст. 105): Заборона на господарську діяльність у пралісах і їхніх буферних зонах. Порушення тягне за собою адміністративну чи кримінальну відповідальність.
- Бернська конвенція: Україна зобов’язалася охороняти рідкісні екосистеми, зокрема праліси, як частину європейської природної спадщини.
- Рамкова конвенція про охорону Карпат: Документ передбачає захист карпатських лісів від знищення.
- Регламент ЄС щодо запобігання знелісненню (EUDR): У межах інтеграції до ЄС Україна має дотримуватися стандартів збереження лісів.
“Такі дії загрожують екологічній безпеці та міжнародній репутації України. Європейські інституції не фінансують проєкти, пов’язані з нищенням природи”, – зазначив Ярослав Телешун, керівник напряму “Екополітика” WWF-Україна.
WWF-Україна вже звернулася до Міністерства захисту довкілля, Держлісагентства, ДП “Ліси України” та Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати інцидент і притягнути винних до відповідальності.
Хто стоїть за вирубкою? Тендер і зв’язки з владою
У березні 2025 року ДП “Ліси України” оголосило тендер на будівництво лісової дороги через квартали 1–3 лісництва “Шипот” та квартал 29 Лютянського лісництва. Дорога має вести до полонини Руна, де планується зведення вітропарку, пов’язаного з бізнесменами Єфімовим і Мкртчаном. Лісорубні квитки на рубки, пов’язані з будівництвом дороги, було видано незаконно, адже будь-яке втручання в праліси заборонене.
Вирубку виконує кооператив “Дорога” з Мукачева, бенефіціарами якого є Михайло Ганчєв, Олександр Власов, Мілена та Анатолій Власови. Олександр Власов – колишній спеціаліст департаменту економіки Закарпатської ОВА та співвласник ТОВ “Кейтеринг Дінер”, яке має контракти з ужгородською лікарнею на 63,2 млн грн.
Будівництво дороги здійснює компанія “Уждорбуд”, пов’язана з родиною мера Ужгорода Богдана Андріїва. Керівник компанії – Олександр Бабич, а її контакти збігаються з іншими фірмами бізнес-групи Андріїв-Ковач, зокрема “Євроімекс” та “Ужстав”. До цієї групи входять Сергій Ковач, Андрій Андріїв (брат мера) та Влада Микола Андріїв (дружина мера). Ще одна пов’язана компанія, “Євроімекс-інвест”, належить Федору Касинцю та Юрію Сасу, які також є партнерами родини Ковач у “Агрошляхбуд” – фірмі, що видобуває щебінь для будівництва вітряків у селі Ялове.
Екологічні наслідки: чому праліси незамінні?
Праліси – це ліси, які розвивалися без людського втручання протягом сотень років. В Україні залишилося лише близько 100 тисяч гектарів таких екосистем, що робить їх унікальними в Центрально-Східній Європі. Знищення пралісів призводить до:
- Втрати біорізноманіття: Праліси є домівкою для рідкісних видів рослин і тварин, які не можуть існувати в інших умовах.
- Фрагментації лісів: Прокладання доріг розриває природні екосистеми, ускладнюючи міграцію тварин.
- Ерозії ґрунтів: Вирубка руйнує природний захист ґрунтів, що призводить до зсувів і деградації земель.
- Порушення водного балансу: Праліси регулюють водні потоки, запобігаючи повеням і посухам.
Знищення навіть невеликої ділянки пралісу має довгострокові наслідки, адже ці екосистеми неможливо відновити за людське життя.
Вітропарки: екологія чи бізнес?
Будівництво вітропарків на полонині Руна позиціюється як екологічний проєкт, що сприятиме розвитку “зеленої” енергетики. Проте знищення пралісів для прокладання доріг до цих об’єктів ставить під сумнів їхню екологічність. Вітропарки, пов’язані з Єфімовим і Мкртчаном, викликають питання щодо прозорості фінансування та впливу на довкілля.
Екологи наголошують, що “зелені” проєкти не можуть виправдовувати знищення природної спадщини. Альтернативні маршрути для доріг або розташування вітропарків могли б мінімізувати шкоду, але таких варіантів, схоже, не розглядали.
Реакція громадськості та подальші дії
Скандал із вирубкою пралісу набув розголосу завдяки WWF-Україна та ЗМІ, зокрема “Еспресо.Захід”. Громадськість вимагає негайного розслідування та припинення будівництва дороги. Екологічні організації закликають:
- Провести незалежну перевірку діяльності ДП “Ліси України” та філії “Ужгородське лісове господарство”.
- Скасувати незаконні лісорубні квитки та зупинити будівництво дороги.
- Притягнути до відповідальності всіх причетних, включно з посадовцями та виконавцями.
- Забезпечити збереження пралісів шляхом надання їм статусу пам’яток природи.
WWF-Україна також звертає увагу на необхідність посилення законодавства щодо захисту пралісів і виконання міжнародних зобов’язань.
Політичний контекст: вплив місцевої влади
Зв’язок компаній-виконавців із родиною мера Ужгорода Богдана Андріїва вказує на можливу корупційну компоненту. Впливові бізнес-групи, пов’язані з місцевою владою, отримують вигідні контракти, ігноруючи екологічні норми. Це не перший випадок, коли проєкти в Закарпатті викликають підозри в зловживаннях, але масштаби знищення пралісу роблять цю ситуацію особливо кричущою.
Чи вдасться врятувати праліси?
Незаконна вирубка пралісу в Карпатах – це не лише екологічна катастрофа, а й виклик для правової системи України. Прокладання дороги до вітропарків Єфімова-Мкртчана через унікальні ліси свідчить про пріоритет бізнес-інтересів над збереженням природи. WWF-Україна та громадськість роблять усе можливе, щоб зупинити знищення пралісів, але без швидкої реакції влади втрати можуть стати незворотними.
За матеріалами: zahid.espreso.tv
