Світові процеси та театр абсурду: Трамп, Путін і Україна

Іноді, спостерігаючи за світовими подіями, відчуваєш, ніби опинився в театрі абсурду. На сцені — політичні “лідери”, які грають у великі ігри, не усвідомлюючи, що їхні рішення впливають на життя мільйонів. Дональд Трамп — один із таких персонажів. Його часто називають політиком, але він не політик. Він — гучна, самозакохана пустота, яка випадково потрапила у світову політику і тепер вважає, що розуміє її правила.

Трамп: дурень у костюмі

Трамп не мислить категоріями міжнародного права чи стратегічної безпеки. Його світ — це угоди, вигідні особисто йому. Йому байдуже до справедливості, демократії чи життів людей. Його цікавить лише сила. Саме тому він дивиться на Путіна з повагою, а на Україну — зі зневагою.

Для Трампа Путін — це “дорослий”, той, хто діє без вагань, бреше, краде і вбиває, але при цьому тримає контроль. А Зеленський, у його розумінні, — це підліток, який наївно вірить у принципи, просить допомоги і сподівається, що світ стане на бік добра.

Проблема світу: логіка Трампа перемагає

Світ схиляється до логіки Трампа, а не Зеленського. Трамп — це продукт часу, коли принцип “сила вирішує все” знову став модним. І тепер ми маємо реальність, де демократичний світ не поспішає допомогти Україні перемогти.

Путін і Трамп: два хижаки в різних масках

Путін — диктатор, який бачить у світі слабкість і йде вперед, поки його не зупинять. Трамп — демагог, який вважає, що слабкого треба покарати за те, що він слабкий. Обидва хочуть світу, де немає місця для принципів, а Україна — це розмінна монета.

Для Путіна війна — це повернення до імперських амбіцій. Для Трампа Україна — це зайва проблема, яку можна “вирішити” одним телефонним дзвінком. Його “мирний план за 24 години” не передбачає справедливості чи безпеки України. Лише формула: “Віддайте території — і ми назвемо це миром”.

США і підтримка України: ілюзія, яка може розтанути

Ми звикли вірити, що США завжди будуть на боці добра. Але підтримка України — це не гарантована константа, а політичне рішення. Сьогодні Байден підтримує, завтра прийде Трамп і скаже: “Це не наша війна”. Американці, які втомилися від новин про чужі проблеми, можуть підтримати це.

Західний світ не живе війною. Їхні діти не гинуть під ракетними ударами, їхні будинки не руйнуються вночі. Вони співчувають, але не відчувають. Якщо ми не будемо щодня нагадувати їм про реальність цієї війни, допомога може зникнути.

Європа: потенціал, який ще не розкрився

Ми звикли думати, що США — наш головний союзник. Але Європа має величезний потенціал. Проблема в тому, що поки що цей потенціал розпорошений між страхом, бюрократією та власними проблемами.

  • Німеччина боїться “спровокувати Росію”.
  • Франція боїться власних “путінських друзів” у політичних колах.
  • Італія живе в ілюзії, що війна далеко.

Але саме Європа може стати тією силою, яка зрозуміє: якщо впаде Україна, наступною буде їхня стабільність. Потрібно говорити з ними не про “допомогу Україні”, а про їхню безпеку. Росія не зупиниться. Вона вже готується до довгої війни.

Світ, де дурні і диктатори заправляють балом

Ми стали свідками жахливої трансформації світу. Влада переходить від людей, які будували міжнародний порядок, до демагогів і автократів. Путін, Трамп, Орбан, Сі — це нові “дорослі в кімнаті”, які поважають лише силу.

Україна стала жертвою цієї глобальної зміни. Ми сподівалися, що нас підтримають, бо ми жертва. Але у світі, де правлять хижаки, жертву або рятують, або залишають помирати.

Підсумок: підтримку треба виборювати

Ми не маємо права чекати, поки Америка чи Європа “прозріють”. Підтримка не приходить сама. Вона виборюється кожним інтерв’ю, кожним дипломатичним кроком, кожною акцією, яка нагадує світу про те, що Україна тримає фронт не лише за себе, а за всіх.

  • Працюйте з громадською думкою на Заході — не на рівні урядів, а на рівні простих людей.
  • Демонструйте, що Україна — це не прохач, а союзник, який тримає оборону цивілізації.
  • Показуйте європейцям, що їхній спокій залежить від нашої перемоги.

Ця війна — не тільки наша. Але світ цього не зрозуміє, якщо ми не змусимо його це усвідомити. Бо сьогодні Трамп, Путін і подібні їм перетворюють глобальну політику на арену, де перемагає той, хто сильніший, нахабніший і безпринципніший. І якщо ми не зламаємо цю логіку, завтра жертвою стане не лише Україна.

Степан Сікора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *