Єврейська притча “Чого хочуть жінки?”
Я — лікар, я знаю всі їхні вади: ну, куди прешся, милий?
Як відповісти на виклики часу? Де-таки ти знайдеш сили орати нове поле? Твій плуг уже тремтить у твоїх руках під час поливу, а ти збираєшся орати бур’ян на чужій ділянці? Опам’ятайся, милий! Ти й в сорок орав не дуже, твоя Соня не раз мені казала, що ти часто давав осічки, чи ти таки пришив собі яйця гібона?
Ізя! Це шлях у нікуди, у тебе непоганий фотограф, і він робить непогані фото, але ти не Клінт Іствуд і навіть не Майкл Дуглас — ти найстаріший з нашого з тобою Києва, я знала твоїх маму й тата, я знаю твою сестру Риту, у вас спадковий діабет, інсульти та Альцгеймер за чоловічою лінією, тобі скоро буде потрібен лікар, а не жінка із широкими поглядами на секс і вільна від забобонів.
Давай, Ізя, не дурій, я була у твоїй поліклініці. З твоїм білірубіном і судинами ти маєш жити в режимі. Які сауни й шашлики? З твоєю катарактою тобі не тільки кабанів стріляти не можна, тебе водити скоро потрібно буде. Не грайся з вогнем, доживімо разом своє життя в гідних умовах.
Ти, звісно, можеш померти, як Бернард Шоу, із синім обличчям і спущеними штанами, ну, і що казатимуть люди? Твоїм онукам буде приємно бачити ці негарні фото на впізнанні?
Я завтра приїду до тебе на розмову, але ти знай — ця розмова остання і, будь ласка, прибери свою анкету з сайту “Завидні наречені”, від неї плаче від сміху весь Київ…
