Міжзоряний ремонт завершено: Voyager 1 відновив передачу всіх наукових даних
Ситуація була додатково ускладнена величезною відстанню до апарата (сигналу, що був випущений з Землі, потрібно 22,5 години, щоб дістатися до Voyager 1) та віком. Більшість його конструкторів уже померли, а решта давно перебувають на пенсії. Тому фахівцям місії доводилося грати роль техноархеологів, вивчаючи документи півстолітньої давнини, намагаючись зрозуміти логіку їхніх авторів.
У підсумку інженерам NASA знадобилося п’ять місяців, щоб зрозуміти причину проблеми та виробити рішення у вигляді перенесення коду з ділянки, яка вийшла з ладу, в інші частини FDS. Це дало змогу відновити отримання телеметрії з зонда.
Наступним кроком стало відновлення наукової роботи. У травні інженери направили Voyager 1 команду, що дала змогу отримати інформацію з двох із чотирьох інструментів апарата, які все ще функціонують: приймача плазмових хвиль і магнітометра. Тепер їм вдалося налагодити роботу двох інструментів, що залишилися — детектора космічних променів і приладу для вимірювання заряджених частинок низької енергії.
Найближчим часом фахівці планують провести додаткові роботи, що включають перепрограмування годинників у комп’ютерах апарата, а також обслуговування бортового магнітофона, який записує деякі дані приладу плазмових хвиль. Але загалом, Voyager 1 нарешті повернувся до повноцінної роботи.
Майбутнє Voyager
Тепер, коли комп’ютер космічного апарата знову функціонує, ключовим фактором, що обмежує термін служби Voyager 1 і Voyager 2, є втрата потужності, що генерується їхніми бортовими радіоізотопними генераторами. Щорічно вони втрачають близько чотирьох ват. Це пов’язано з поступовим розпадом плутонію-238 і деградацією термопар, що перетворюють тепло від цього розпаду на енергію.
Контролери місії справляються зі зниженням потужності, відключаючи несуттєві системи, а також обігрівачі, які не дають замерзнути ключовим компонентам апарата та його науковим інструментам. Поки що їм вдається витримувати баланс, але з кожним роком це стає все складніше. В якийсь момент в інженерів не залишиться іншого вибору, окрім як почати вимкнення приладів, що залишилися.
Найближча мета фахівців — довести пару Voyager до 2027 року, коли відзначатиметься 50-та річниця їхнього запуску. В ідеалі вони сподіваються отримувати дані з апаратів до 2030-х років. Якщо контакт із Voyager 1 вдасться підтримувати до 2035 року, то в цей момент він перебуватиме на відстані 200 астрономічних одиниць (30 млрд км) від Землі.
Новини про те, що Voyager 1 відновив передачу даних з усіх приладів, з’явилися всього через два дні після смерті Еда Стоуна. Стоун був науковим керівником проєкту з моменту його розроблення 1972 року й до 2022 року, коли він пішов на пенсію у віці 86 років.
За матеріалами JPL
