Про ситуацію з енергетикою і чесну розмову з країною

За останні декілька днів мене декілька разів запитали, чи правда, що Україна продає електроенергію за кордон, а отже, “хтось заробляє” і “комусь вигідно”.

Ці іпсошні тези дуже благодатні, в них легше повірити, аніж прийняти реальність. І люди вірять, особливо коли чесної розмови з країною про те, що дуже важко, і буде ще складніше, так і не відбулося. Принаймні в частині енергетики.

Так, на певному рівні хтось подає інформацію про розбиту росіянами генерацію, яку вже не можна відновити ні за декілька днів, ні за декілька місяців. Щось якісно коментують експерти.

Але потім виходить Міненерго і офіційно каже: інформація західної преси, а саме авторитетної британської Financial time, що в січні світло в українців може бути 2-4 години — це вороже іпсо.

В мене питання: може замість виявлення фейків Міненерго займеться своєю роботою? Наприклад, пояснить країні структуру генерації і скільки з неї знищено. А потім розробить план від уряду, який дозволить людям вижити взимку.

Для початку, уряд мав би вже прийти в Раду з ініціативою зняти мито на ввезення акумуляторів, сонячних панелей, тепло наносів і тд і міні газових станцій. Аби здешевити і зробити доступними.

Чи не варто туди інвестувати кошти, які ми отримали від партнерів? Який відсоток?

Як мінімум, я би чекала від уряду кредитування всіх тих, хто готовий в кредит оснащувати свої бізнеси і домівками альтернативними джерелами енергії. Людям потрібна доступність цих речей на ринку і система стимулів.

Так само непогано було б зрозуміти рівень забезпечення критичної інфраструктури громад. Бо партнери надали нам чимало генераторів для потреб міст і до багатьох обʼєктів вони підключені, але — чи передбачені в місцевих бюджетах кошти на дороге пальне для цих генераторів? І чи існують бодай приблизні підрахунки скільки такого пального і коштів на це потрібно, аби пройти зиму… Аби не було так, що в момент ікс без електрики залишаться навіть лікарні.

Так само питання: наскільки зможуть працювати школи, виші і садочки? Без відповіді на це питання вже зараз від уряду, Міненерго і Міносвіти, у багатьох мам точно виникне бажання сісти і поїхати за кордон, аби забезпечити своїм дітям освіту…

Як в таких умовах вижити маленьким бізнесам? На скільки зросте собівартість продукції і послуг в тих кавʼярнях, перукарнях тощо? І чи не простіше людям, які щось роблять руками, робити це в якійсь іншій країні?

Це чергові хвилі біженців. Це прямо вплине на економіку. І це саме те, чого так хоче домогтися путін- випаленої землі, де неможливо жити.

Замість цього ми можемо і маємо запустити турборежим з альтернативною енергетикою, закликати партнерів допомогти технологіями і створити нову диверсифіковану систему генерації, тих самих мінігазових станцій і тд.

Я знаю, що ми не зробимо це за три-пʼять місяців до зими на всі сто. Бо надто багато часу вже втрачено. Але це єдиний шлях і ним треба йти прямо зараз.

В нас попереду важка зима. Ворог тиснутиме на фронті, війна не припиниться. Росіяни хочуть говорити зі США, але вже після американських виборів. Це очевидно.

Це насправді єдиний прийнятний варіант для путіна. І цю зиму нам треба пережити. Тут. Працювати і підтримувати ЗСУ.

І саме про це вже зараз варто чесно поговорити з країною. 

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *