Китайці на зворотному боці Місяця
Китайський місячний зонд “Чан’е-6” минулої неділі успішно здійснив посадку на зворотному боці Місяця для збору зразків — це новий крок уперед у багаторічній космічній програмі Пекіна.
Як повідомило державне інформаційне агентство Сіньхуа з посиланням на Китайське національне космічне управління, “Чан’е-6” здійснив посадку у величезному басейні Південного полюса – Ейткен, одному з найбільших відомих ударних кратерів у Сонячній системі. За даними агентства, це перший випадок, коли зразки будуть зібрані з цього маловивченого району Місяця.
“Чан’є-6” перебуває у складній з технічного погляду 53-денній місії, яка розпочалася 3 травня. У неділю він спустився зі своєї орбіти, що знаходиться на висоті близько 200 кілометрів над Місяцем, щоб знайти відповідне місце для посадки, повідомив державному телеканалу CCTV Хуан Ву, представник Китайської корпорації аерокосмічної науки і техніки.
“Спуск на нижчу орбіту був пов’язаний із деякими ризиками, тому нам потрібні були точні процедури управління, щоб вивести зонд на задану траєкторію”, – сказав Хуан. Після цього “нам потрібно було швидко знизити відносну швидкість зонда до нуля протягом 15 хвилин, що вимагало величезної кількості палива, по суті, половини ваги всього зонда”, – сказав він.
Тепер, коли зонд здійснив посадку, він спробує зібрати місячний ґрунт і каміння та провести інші експерименти в зоні посадки. За даними Сіньхуа, цей процес має бути завершено протягом двох днів. Зонд буде використовувати два методи збору: бур для збору зразків під поверхнею і роботизовану руку для захоплення зразків з поверхні. Потім він має спробувати здійснити безпрецедентний старт зі зворотного боку Місяця, який завжди обернений від Землі.
Науковці кажуть, що “темний бік Місяця” – званий так тому, що його не видно із Землі, а не тому, що на нього ніколи не потрапляють сонячні промені — дуже перспективний для досліджень, бо його кратери менш вкриті стародавніми лавовими потоками, ніж видимий із Землі бік. Матеріал, зібраний з темного боку, може пролити більше світла на те, як взагалі утворився Місяць.
Космічні амбіції Китаю
Плани китайської “космічної мрії” були прискорені за часів голови Сі Цзіньпіна. За останнє десятиліття Пекін вклав величезні кошти у свою космічну програму, націлившись на низку амбітних починань, прагнучи скоротити розрив із двома традиційними космічними державами — Сполученими Штатами і Росією.
Він домігся низки помітних успіхів, зокрема створив космічну станцію під назвою “Тяньгун”, що означає “небесний палац”. Пекін посадив роботизовані ровери на Марс і Місяць, і Китай став третьою країною, яка самостійно вивела людей на орбіту.
Пекін прагне відправити пілотовану місію на Місяць до 2030 року і планує побудувати власну базу на місячній поверхні. Сполучені Штати теж планують відправити астронавтів на Місяць до 2026 року в рамках своєї місії “Артеміда-3”.
