НААУ – це не просто «колгосп», це «ракова пухлина» на тілі українського правосуддя. Ч. 1

Може досить жорсткий заголовок публікації, але для такого висновку у мене є всі підстави.

Сьогодні можу чітко і однозначно сказати, що фальшивий адвокат, аферист та шахрай Олексій Фазекош, який не маючи свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ось уже 12 років «рулить» Радою адвокатів Закарпатської області та його «ангел-охоронець», голова Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України Лідія Ізовітова – це дві сторони однієї медалі, яку називають Національною асоціацією адвокатів України (НААУ).

Адвокати, ще з часів Древнього Риму завжди відносилися до еліти суспільства і суттєво впливали на його розвиток. На латині advocatus означає покликаний, тобто особа, покликана від народження на виконання своїх функцій. Тут йдеться про природнє покликання від Бога.  Через всі століття, з часів Римської держави червоною ниткою проходить основна функція адвоката – захист прав і свобод людини та громадянина.

Особливе і привілейоване становища мають адвокат в США, в державі, які уже більше, як два століття панує культ його величності Закону. Без перебільшення можна сказати, що дякуючи адвокатам та й всій системі правосуддя, Сполученні Штати Америки за досить короткий історичний час перетворились з держави волоцюг, бандитів, авантюристів у високорозвинуту демократичну державу, яка зараз відіграє вирішальну роль в допомозі України в боротьбі проти російських загарбників.

Адвокати України, після прийняття Конституції України (1996 року) отримали можливість стати незалежними від впливу державних інститутів.  В  стаття 131² чітко і однозначно записано, що «для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.»

Ще в 1993 році був прийнятий Закон України «Про адвокатуру», який з змінами та доповненнями, з врахуванням відповідної статті в Конституції України (ст. 131² ) діяв до 05.07.2012 року.

Не буду вдаватися до детального аналізу цього Закону. Зверну увагу тільки на три моменти, які є дуже болючими для адвокатів:

1. Соціальні права адвоката та його помічника (ст. 11):

“Адвокат та його помічник користуються правом на відпустку, на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Страхові внески  на  загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування сплачуються адвокатом та його помічником відповідно до закону. Адвокат та його помічник мають право на надання їм усіх видів матеріального     забезпечення    та    соціальних    послуг    за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням  відповідно до закону.”

Нормальна стаття. Якщо адвокат регулярно сплачує внески у Фонд соціального страхування, то пенсія йому забезпечена. А що зараз? В новому Законі «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» жодного слова про соціальне страхування, про податки, про пенсію. Не дивно, що значна кількість адвокатів за 12 років дії даного Закону не заплати жодної копійки в Пенсійний Фонд, жодного податку з доходу. Наприклад, голова Ради адвокатів Закарпатської області Олексій Фазекош, який формально працює головою «на громадських засадах», зарплату не отримує. Отже податки не платить. Офіційно не отримує гонорар за адвокатську діяльність, тобто не має ніяких прибутків. Про таких кажуть: «живе за рахунок повітря». Але не видно, щоб Фазекош голодував. Користуючись «дахом» Ізовітової та голови Ревізійної комісії НААУ Максима Болдіна, Олексій Андрійович активно «обналічує» казну Ради адвокатів Закарпатської області, яка поповнюється за рахунок обов’язкових членських внесків, через різні підприємницькі структури.

2. Видача свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та дисциплінарна відповідальність адвоката (ст. 13, 14)

“Для  визначення рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися   адвокатською   діяльністю,   вирішення   питань    про дисциплінарну   відповідальність   адвокатів  у  Республіці  Крим, областях, містах Києві та Севастополі  утворюються  строком  на  3 роки  кваліфікаційно-дисциплінарні  комісії адвокатури. Ці комісії утворюються у складі двох палат – атестаційної та дисциплінарної.     Формування кваліфікаційно-дисциплінарних  комісій  адвокатури та  організаційне  забезпечення їх діяльності покладається на Раду Міністрів Республіки Крим, обласні та Київську  і  Севастопольську міські Ради народних депутатів.     Атестаційна палата  утворюється у складі 11  членів,  до  неї входять  4  адвокати,  4  судді та по одному представнику від Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і  Севастопольської
міських  Рад народних депутатів, управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської  і  Севастопольської  міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України.    

Рішення   про   видачу   свідоцтва   про   право  на  заняття адвокатською  діяльністю  або  про  відмову  у  видачі   свідоцтва приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості  членів  палати.  Особа,  яка  не  склала кваліфікаційні іспити, має  право складати їх повторно через рік.     Дисциплінарна палата утворюється у складі 9  членів,  до  неї входять   5   адвокатів,  2  судді,  по  одному  представнику  від управління юстиції   Ради  Міністрів  Республіки  Крим,  обласної,
Київської  і  Севастопольської  міської  державної  адміністрації, відділення  Спілки  адвокатів  України.  Рішення  про  притягнення адвоката  до дисциплінарної відповідальності приймається відкритим голосуванням  двома  третинами  голосів  від  загальної  кількості членів палати.    

У   роботі  кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії  з  правом дорадчого голосу  можуть  брати  участь  вчені-юристи  та  народні депутати.     Рішення  про  відмову у видачі свідоцтва про право на заняття
адвокатською   діяльністю   або   на   притягнення   адвоката   до дисциплінарної  відповідальності  можуть  бути  оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.    Порядок          організації           і        діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної  комісії визначається Положенням про неї, яке затверджується Президентом України.     

 Вища кваліфікаційна комісія адвокатури  розглядає  скарги  на рішення  кваліфікаційно – дисциплінарних  комісій.  Вона  має  право скасовувати або  змінювати  рішення  кваліфікаційно-дисциплінарних комісій.     Вища   кваліфікаційна   комісія  адвокатури  утворюється  при Кабінеті  Міністрів  України.  До  складу  Вищої   кваліфікаційної комісії  адвокатури  входять  по  одному  представнику  від кожної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Верховного  Суду
України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України.     Порядок  діяльності  Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури регулюється Положенням  про  неї,  яке затверджується  Президентом України.”

Як бачимо, в Законі немає жодного слова про ще одну структуру – Раду адвокатів регіону та обов’язкове членство в Спілці адвокатів України та обов’язкові членські внески.

Майже 40 відсотків змісту нового Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» присвячена темі, як наказати адвоката та як від нього забрати свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатів регіонів, які створюються конференціями адвокатів регіону та Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, яка створюється з’їздом адвокатів України, складаються виключно з адвокатів і відіграють роль судів (квазісуди).

Якщо врахувати багатоступеневу систему обрання делегатів на конференції та з’їзд, то членами КДКА та ВКДКА стануть потрібні керівництву особи, які будуть слухняно виконувати всі вказівки своїх «шефів».

Цікава виходить ситуація: адвокати наказують або милують своїх же колег – адвокатів. Явний конфлікт інтересів. Невже цього автори Закону (Медведчук та Портнов) не бачили? Бачили. Але мета в них була і є цілком прозаїчна і прагматична – через інститут адвокатури підпорядкувати всю систему правосуддя України.

Яким чином? Як правило, в переважній більшості, суддями, прокурорами, а також поліціянтами стають адвокати, які пройшли «селекцію» Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» і будуть слухняно виконувати вказівки керівництва НААУ, не забуваючи, що через якиїсь час їх можуть «попросити» з займаних посад. І куди їм вертатися? Все ту ж рідну НААУ «під крило» бабусі Ліди або фальшивого адвоката Олексія Фазекоша.

Відправили у відставку Міністра оборони Олексія Резнікова за тотальну корупцію та крадіжки у Міністерстві (і це під час війни) і наш ексміністр вже фотографується «на пам’ять» з Ізовітової після поновлення адвокатської діяльності. 

Нагадаймо: У квітні 2014 року на скандальному позачерговому З’їзді адвокатів України в Одесі Олексія Резнікова було обрано одним із трьох членів Вищої ради юстиції (сьогодні – Вища рада правосуддя) за квотою адвокатури.

Для силової підтримки Лідії Ізовітової на цей скандальний з’їзд Олексій Фазекош організував та профінсував, за рахунок членських внесків адвокатів,  «групу підтримки» з осіб «характерної зовнішності».

«Знову викрито на хабарі «служителів закону» — працівника поліції та прокурора окружної прокуратури Ужгорода. 30.000 доларів США від підозрюваного у співорганізації наркоугруповання за сприяння уникненню відповідальності» – Андрій Костін.

Повідомлено про підозру прокурору Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області за фактом одержання неправомірної вигоди (ч. 4 ст. 368 КК України). За повідомленням ЗМІ йдеться про прокурора Юрія Нам’яка.

Юрія Нам’яка звільнили з Ужгородської окружної прокуратури. Проти нього була відкрита кримінальна справа за хабарництво та…поновлена адвокатська діяльність в Раді адвокатів Закарпатської області. А за «великі хабарницькі подвиги» Фазекош ще й призначив хабарника головою «комітету з міжнародних питань» в Раді адвокатів Закарпатської області.

Якщо Ізовітовій можна то чому не можна її холую Фазекошу!?

3. Членство в професійних спілках та асоціаціях адвокатів

Згідно ст. 19 Закону України «Про адвокатуру» (1992)     Адвокати   та   адвокатські   об’єднання   можуть  створювати регіональні, загальнодержавні та міжнародні спілки та асоціації. В даній ст. 19 головним і визначальним є слово «можуть».

А що «говорить» новий Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність (2012)”?

Згідно з частинами першої і шостої статті 45 Закону, Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, членами якої стають усі особи, що мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту прийняття присяги адвоката України. 

Як бачимо, альтернативи нема.

Якщо ти адвокат, то ти автоматично стаєш членом НААУ. А як щодо положення статті 36 Конституцій України і вимоги статті 11 Конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод, якими визначаються гарантії права на свободу об’єднання в громадські організації? Та ніяк.

Захисники обов’язковості членства посилаються на статтю 1 Закону України “Про громадські об’єднання”, в якій сказано, що  обов’язковою ознакою поняття “Громадське об’єднання” визначається принцип його добровільності. А НААУ хоч і недержавна і некомерційна професійна організація, але членство в ній обов’язкове. Тоді НААУ – це… А далі мусимо писати три крапки. Тому що, творці Закону створили свідомо, на мою думку, якийсь гібрид державної та громадської організації, який не передбачений Конституцією України та іншими Законами.

Читайте: НААУ – це громадська організація, чи юридична особа, з якимось особливим статусом?

Конституція України жодним чином не визначає статус юридичних осіб, до яких можна віднести НААУ. 

Навіть, такий короткий аналіз ситуації, яка створилася сьогодні, дякуючи Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у дуже важливому інституті демократичного суспільства – адвокатурі, яка до сьогодні негласно керується зрадником народу Віктором Медведчуком через свою ставленицею  і соратницю Лідії Ізовітову, показує, що це  є дуже небезпечно для демократії в українському суспільстві та й самого існування незалежної держави Україна.

*******

А тепер повернемось до заголовка даної публікації: «НААУ – це не просто «колгосп», це «ракова пухлина» на тілі українського правосуддя».

Громадське об’єднання «Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко» надало мені своєрідний реєстр адвокатів, а точніше, реєстр прокурорів, суддів, державних службовців, які без відриву від свої основної роботи отримали свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. І отримали вони ці свідоцтва в Раді адвокатів Закарпатської області за прямою вказівкою голови НААУ І РАУ Лідії Ізовітової.

Про своє перше враження від зустрічі з «елітою» української адвокатури – Радою адвокатів України (РАУ) я вже писав у серії статей під загальною назвою: «Мав честь відвідати «колгосп» Лідії Ізовітової, який офіційно називається «Радою адвокатів України». Але подальший аналіз руйнівної діяльності керівництва НААУ і РАУ дозволяє мені зробити більш жорсткий висновок, який записаний у назві даної публікації.

Звертаю увагу читачів, а особливо представників тих правоохоронних структур, які повинні боротися з корупцією та хабарництвом на ряд цікавих корупційних моментів:

1. В більшості «новоспечених» адвокатів адреса, за якою видавалось свідоцтво адвоката: м. Мукачева, вул. Космонавта Беляєва 9/10.

Це невеличка двокімнатна квартира, приватна власність Олексія Фазекоша, яка довгий час служила йому офісом і три роки тому була продана Фазекошом за борги.

Сьогодні це приміщення орендує тільки один адвокат.

Але до й до цього часу Фазекош продовжує укладати фіктивні угоди про використання даної квартири для адвокатської діяльності з новими адвокатами.

Сотні адвокатів з усієї України займаються адвокатською діяльністю у приміщенні, площею 40 кв. м.

Сотні адвокатів внесено в Єдиний реєстр адвокатів, у профайлах яких записано: «Індивідуальна адвокатська діяльність, вул. К. Беляєва, 9/10, м. Мукачево, Закарпатська область»

У сотні адвокатів, які отримали свідоцтва адвокатів в Раді адвокатів Закарпатської області адреса проживання теж: м. Мукачева, вул. Космонавта Беляєва 9/10, хоча в подальшому «Індивідуальна адвокатська діяльність» – це вся Україна.

2. Новоспечені адвокати тільки но отримали свідоцтва адвокатів, як в тож же день або через декілька днів призупиняють свою адвокатську діяльність.

Не важко догадатись – чому? Це просто примітивні хитрощі: отримав свідоцтво, але адвокатською діяльністю не займаюся.

3. Практично, ні один із списку «адвокатів – судів, – прокурорів та – держслужбовців» на момент отримання свідоцтва адвоката та проходження стажування не проживав за вказаними адресами. Серед який найчастіше фігурує: Ужгород, вул. Фединця, 19; Мукачево, Косм. Беляєва 9/10, а також інші приватні адреси Закарпаття. Те, що дані особи не проживали за вказаними адресами – легко перевіряється за реєстрацією міста проживання.
4. Багато свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю не занесені в Єдиний реєстр адвокатів.

Нагадую, що згідно Закону, Рада адвокатів регіону має право видавати свідоцтво адвоката тільки громадянам, які проживають в даному регіоні.

Ще один цікавий момент – це стажування майбутнього адвоката, а це більше як півроку і теж за місцем діяльності Ради  адвокатів. І як може, наприклад, діючий прокурор з Херсона стажуватись в Закарпатті?

Висновки, які можна зробити з наявного списку адвокатів – досить невтішні, а подали ми тільки перші 12 прізвищ.

Самий головний висновок: Національна асоціація адвокатів України (НААУ) – це не просто «колгосп», яким керує соратниця зрадника України Віктора Медведчука Лідія Ізовітова, це не просто бізнесовий проєкт Лідії Павлівної та її найближчого оточення, це, якщо говорити медичною термінологією, «ракова пухлина»  на тілі українського правосуддя, яка вже дала «метастази» у вигляді свідоцтв адвокатів, які продаються, за вказівкою Лідії Ізовітової, деякими головами Рад адвокатів регіонів, суддям, прокурорам, держслужбовцям.

Далі буде ще цікавіше….