Нове рішення парадокса Фермі — штучний надінтелект
Парадокс Фермі звучить як запитання: якщо в нашій галактиці існує безліч розвинених цивілізацій, то чому ми не спостерігаємо жодних слідів розумного позаземного життя?
Спроб вирішити парадокс Фермі було безліч. У 1996 році британським економістом і футурологом Робіном Д. Хенсоном була запропонована гіпотеза “Великого фільтра” – це гіпотетична подія або ситуація, що не дає змоги розумному життю стати міжпланетним і борознити простори Всесвіту, і навіть може призвести до загибелі цивілізації. Такою подією може бути, наприклад: ядерна війна, падіння метеорита, вибух наднової, глобальні кліматичні зміни, епідемії тощо.
А як щодо стрімкого розвитку штучного інтелекту?
У новій статті Майкл Гарретт з факультету фізики та астрономії Манчестерського університету (Велика Британія) описує ідею про те, що штучний інтелект стає штучним надінтеллектом (ШНІ) і що ШНІ — це Великий фільтр. Пише Universe Today .
Згідно з гіпотезою Великого фільтра, ми не зустрічаємо слідів позаземних цивілізацій тому, що якийсь невідомий, але радикальний фактор не дає змоги їм розвинутися достатньою мірою, щоб вийти в космос і почати колонізувати сусідні світи.
Не маючи запасної планети як додатковий варіант, цивілізації якщо не гинуть, то опиняються замкненими в стані стагнації.
У нашому випадку таким Великим фільтром може стати універсальний ШІ, вважає Майкл Гаррет. Штучний інтелект ґрунтовно змінює наш світ. Він допомагає вченим розібратися у величезних масивах даних і виявити фінансове шахрайство; він водить наші автомобілі, створює зображення, фільми та музику, а чат-боти замінюють експертів і психологів. І це тільки початок.
“Штучний інтелект, схоже, готовий ліквідувати робочі місця для мільйонів людей, а в поєднанні з робототехнікою трансформація здається практично безмежною. Це досить очевидна проблема. Але є більш глибокі та систематичні проблеми. Хто пише алгоритми? Чи буде ШІ якимось чином дискримінувати? Майже напевно. Чи підривають конкуруючі алгоритми могутні демократичні суспільства? Чи залишаться відкриті суспільства відкритими? Чи почне ІСІ ухвалювати за нас рішення, і хто нестиме за це відповідальність? Це дерево розгалужених запитань, що розширюється, не має кінця”,- пише Майкл Гаррет.
Якщо ШІ набуде надлюдських можливостей, то людина виявиться не в змозі ним керувати. Хто знає, як він стане ставитися до людства, і які рішення захоче прийняти. Можливо, як побоювався Стівен Гокінг, він захоче повністю замінити людей, стати новою і єдиною формою життя на Землі.
Стівен Гокінг
“Я боюся, що ШІ може повністю замінити людей. Якщо люди створюють комп’ютерні віруси, хтось створить ШІ, який удосконалює і відтворює сам себе. Це буде нова форма життя, яка перевершує людей”, – сказав Гокінг журналу Wired у 2017 році. Щойно ШІ зможе перевершити людей, він стане ШНІ.
Як пише Гаррет, тривога з приводу штучного надінтелекту, який, врешті-решт, виявиться некерованим, — серйозна проблема, і запобігання цьому ризику стане найближчими роками більш важливим завданням для лідерів галузі.
Як пише Гаррет, тривога з приводу штучного надінтелекту, який, врешті-решт, виявиться некерованим, — серйозна проблема, і запобігання цьому ризику стане найближчими роками більш важливим завданням для лідерів галузі.
На думку вченого, проблема посилюється тим, що уряди не готові до такого стрімкого розвитку ШІ. Нічого подібного до універсального ШІ раніше не існувало на нашій планеті. І, повертаючись до парадокса Фермі, якщо перед нами виникла така проблема, ймовірно, вона виникла і перед іншими розумними істотами, які розробили ШІ.
Однак, за розрахунками Гарретта, якщо ми встигнемо досягти міжпланетного стану, шанси людства на виживання різко зростуть. Біологічні види, що мешкають на кількох планетах, могли б скористатися перевагою різного досвіду, щоб урізноманітнити свої стратегії виживання й уникнути загибелі або стагнації всієї цивілізації. Біда в тому, що розробки ШІ рухаються куди швидшими темпами, ніж наші спроби колонізувати інші планети. Біологічна природа людей обмежує можливості подорожі космосом, тоді як у ШІ таких проблем немає. Поки ще не все втрачено, слід спрямувати всі зусилля на реалізацію місячних і марсіанських програм, вважає Гаррет.
