Про наші фури та поляків

Мабуть, не всі тут памʼятають.

Але в 90-х, головними гравцями на українському і європейському ринку вантажних автоперевезень були не поляки — а німці, французи й італійці.

Їх фури і їх водії возили більшу частину вантажів по всій Європі. І саме вони на цьому заробляли.

Але у 2000-х зʼявилися польські перевізники, які своїми низькими цінами і кращою якістю витіснили водіїв старої Європи.

Тому, що готові були працювати більше.

Тому, що готові були заробляти менше.

Тому, що хотіли жити краще.

І ринок обрав тоді їх.

Бо ринок завжди обирає краще.

І щось я не памʼятаю тоді.

Щоб французи й німці брали в облогу польські кордони, щоб блокували польські фури й знущалися з польських водіїв і споживачів.

І не треба про це мовчати.

Бо те що зараз роблять поляки з блокуванням України — це не дружба і не сусідські відносини.

Навіть без війни.

Навіть якби це були мирні часи.

І це не має жодного відношення до ринкової економіки і європейських цінностей.

В Україні.

У нас закриті порти.

У нас закриті аеропорти.

Ми всі — всю свою логістику побудували через аеропорти й морські порти Польщі — бо вони наші добрі сусіди.

Могли побудувати через Геную.

Могли побудувати через Констанс.

Але більшість з нас добровільно обрала братів поляків.

Ми їм платимо портові збори, ми користуємося їх ліцензійними й митними складами, ми часто завантажуємо в їх літаки й підіймаємо їх економіку.

Два місяці тому — привезти контейнер з Ґданська в Київ коштувало 1500€, а зараз 6000€.

В 4 рази — бо все стоїть.

Поляки все заблокували й фактично взяли нас в облогу.

А насправді.

Наші водії й наші перевізники — це поляки зразка кінця 90-х.

Наші голодні до роботи.

Наші готові довозити швидше

Наші готові працювати дешевше

Це ринок.

І ринок сьогодні обирає українців.

Я хочу нагадати.

Що українці — не тільки біженці й не тільки підприємці.

Там в Польщі.

Працюють і платять податки десятки тисяч простих українців.

Наші громадяни залишають там гроші на АЗС, зупиняються в їх готелях, закупляються в їх магазинах, харчуються в їх ресторанах, купують квитки на їх потяги, автобуси й літаки.

Досить ховати очі й боятися казати правду.

Наші люди не дармоїди, не прокажені.

Фактично, наші громадяни підіймають економіку Польщі своєю працею і своїми витратами там.

І ми маємо повне право відстоювати й отримувати ті європейські цінності рівності й пропорційності про які так гучно люблять говорити наші сусіди.

А те що вони зараз роблять з нашими водіями, з нашим експортом і імпортом — це точно не дружні й не сусідські відносини.