Учені довели, що є слова, які здатні оживляти мертві клітини

Людські думки можуть, як творити, так і руйнувати…

Вченим вдалося довести, що слова здатні оживляти мертві клітини!

Під час досліджень вчені були вражені, якою величезною силою володіє слово.

Як же їм вдалося цього домогтися? Дослідження показали, що виконувалося запам’ятовування системами умов впливу на них, і ця інформація в них зберігалася.

Почнемо все по черзі

Ще в далекому 1949 році дослідники Енріко Фермі, Улам і Паста вивчали нелінійні системи — коливальні системи, властивості яких залежать від процесів, що відбуваються в них.

Ці системи за певного стану поводилися незвично. Дослідження показали, що виконувалося запам’ятовування системами умов впливу на них, і ця інформація в них зберігалася досить тривалий час. Характерний приклад — молекула ДНК, що зберігає інформаційну пам’ять організму.

Ще в ті часи вчені ставили собі запитання, як таке можливо, щоб нерозумна молекула, яка не має ні мозкових структур, ні нервової системи, може володіти пам’яттю, що за точністю перевершує будь-який сучасний комп’ютер. Пізніше вчені відкрили загадкові солітони.

Солітони, солітони…

Солітон — це структурна стійка хвиля, що перебуває в нелінійних системах.

Здивуванню вчених не було меж.

Адже ці хвилі поводяться як розумні істоти.

І тільки після закінчення 40 років вченим вдалося просунутися в цих дослідженнях.

Суть досліду полягала в такому — за допомогою специфічних приладів вченим вдалося простежити шлях проходження цих хвиль у ланцюжку ДНК.

Проходячи ланцюжок, хвиля повністю зчитувала інформацію.

Це можна порівняти з людиною, яка читає відкриту книгу, тільки в сотні разів точніше.

У всіх експериментаторів під час дослідження виникало одне й те саме запитання – чому солітони поводяться так, і хто дає їм таку команду?

Чому солітони так себе поводять?

Вчений Петро Петрович Гаряєв проводив дослідження.

Він спробував впливати на солітони людською мовою, записаною на інформаційному носії.

Те, що побачили вчені, перевершило всі очікування — під впливом слів солітони оживали. Дослідники пішли далі — спрямовували ці хвилі на зерна пшениці, які до цього були опромінені такою дозою радіоактивного випромінювання, за якої рвуться ланцюжки ДНК, і вони стають нежиттєздатними.

Після впливу насіння пшениці проросло.

Під мікроскопом спостерігалося відновлення ДНК, зруйнованих радіацією.

Виходить, людські слова змогли оживити мертву клітину, тобто під впливом слів солітони починали мати життєдайну силу. Ці результати неодноразово були підтверджені дослідниками з інших країн — Великобританія, Франція, Америка.

Науковці розробили спеціальну програму, за якої людська мова трансформувалася в коливання і накладалася на хвилі-солітони, а потім впливали на ДНК рослин.

Внаслідок цього значно прискорювався ріст і якість рослин.

Досліди проводилися і з тваринами, після впливу на них спостерігалося поліпшення артеріального тиску, вирівнювався пульс, поліпшувалися соматичні показники.

Дослідження вчених не зупинилися і на цьому

Було проведено експерименти щодо впливу людської думки на стан планети. Експерименти проводилися неодноразово, в останніх брали участь 60 і 100 тисяч осіб.

Це воістину величезна кількість людей.

Головним і необхідним правилом виконання експерименту була присутність у людей творчої думки.

Для цього люди за своєю волею збиралися групами і направляли свої позитивні думки в певну точку на нашій планеті.

Під час і протягом кількох діб різко скорочувалися показники злочинності в місті! Процес впливу творчої думки фіксували наукові прилади, які реєстрували потужний потік позитивної енергії.

Людська думка матеріальна!

Експерименти довели матеріальність людської думки й почуттів, і їхню неймовірну здатність протистояти злу, смерті та насильству.

Уже вкотре вчені уми завдяки своїм чистим помислам і прагненням науково підтверджують давні прописні істини — людські думки можуть як творити, так і руйнувати. Адже саме від напряму своєї уваги залежить, чи буде людина творити, чи негативно впливатиме на навколишніх і на себе. Завдяки своїм чистим помислам і прагненням науково підтверджують давні прописні істини — людські думки можуть як творити, так і руйнувати.

Вибір залишається за людиною, адже саме від спрямування своєї уваги залежить, чи буде людина творити, чи негативно впливатиме на навколишніх і на себе.

Людське життя — це постійний вибір і можна навчитися робити його правильно й усвідомлено.

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *