Люди із суперздібностями: жінка, яка пам’ятає все, людина-фотоапарат та інші
Важко відшукати людину, яка відмовилася б від суперздібностей. Фантастичні фільми, книжки про супергероїв змушують нас замислитися над тим, як би було здорово володіти супердаром. Але ж ці суперлюди з надприродними здібностями не така вже й вигадка! У світі є чимало таких незвичайних людей, чиї навички та здібності виходять за рамки нашого сприйняття світу. Прочитайте про сімох людей, які мають справжнісінькі надможливості.
1. Жінка, яка пам’ятає все
Джилл Прайс.
Американка Джилл Прайс (Jill Price) – перша у світі людина з діагнозом синдром надточної автобіографічної пам’яті, або гіпертімезією. У світі таких людей з офіційно підтвердженим діагнозом усього шістдесят. Джилл пам’ятає кожен день свого життя в найдрібніших деталях, починаючи з восьмирічного віку. Зараз їй 54 роки. Часто ці спогади спливають у її пам’яті поза її волею. Прайс каже: “Це схоже на великий екран, який розділений навпіл: в одній частині сьогодення, а інша частина постійно показує минуле. А стимулятором для спогадів може стати будь-яка дрібниця”.
Якби не ця жінка, науковці, напевно, досі не підозрювали про існування гіпертимезії. Джилл сама написала доктору Джеймсу Макго з Каліфорнійського університету в Ірвайні. Макго очолював тоді дослідницький центр нейробіології пам’яті. Доктор ввічливо відповів, що це не лікарня, а дослідницький інститут, і запропонував порекомендувати хорошого лікаря в цій галузі. Те, що відповіла йому Прайс, він пам’ятає донині: “Коли я де-небудь бачу якусь дату, то я моментально переношуся в цей день і згадую все: де я була, з ким, що робила. Це нескінченно, безконтрольно і виснажливо. Може для когось це дар, а для мене тяжкий тягар. Мій мозок без кінця проживає щодня все моє життя від початку до кінця. Це просто зводить мене з розуму!!!”
Макго зацікавився цим випадком. Коли він зустрівся з Джилл, провів безліч досліджень, упевнившись, що все дійсно так, як вона каже. Макго часто повторює, що пам’ять — це наш міст у майбутнє. Але для Джилл все інакше. “Думка про те, що моя пам’ять зіпсує мені ще не одне десятиліття, приводить мене в стан крайнього відчаю”, – стверджує Прайс.
Адже з того моменту, як 30 березня 2005 року помер її коханий чоловік, вона досі несе весь тягар спогадів. І пам’ятає вона не тільки про щасливі моменти їхнього життя, а й про його порожні, широко відкриті очі після того, як він помер.
Тому, доктор Макго вважає, що головне в усьому цьому не те що такі люди все пам’ятають, а ми забуваємо. Адже забувати це не тільки абсолютно природно для людського мозку, а й життєво необхідно. Один із засновників сучасної психології, Вільям Джеймс сказав про це так: “Унікальна суміш того, що ми забуваємо, і того, що ми пам’ятаємо — це той самий кіль, на якому будується весь наш ментальний корабель. Якби ми все пам’ятали, це було б для нас так само небезпечно, як якби ми не пам’ятали зовсім нічого”.
2. Людина, яка “бачить” за допомогою звуків
Деніел Кіш.
Деніел Кіш (Daniel Kish) вважає, що для того, щоб бачити, нам не потрібні очі. Він сам знає це не з чуток: через рак сітківки Деніелу видалили обидва ока ще в дитячому віці. Завдяки самовідданості його матері, яка вирішила будь-що-будь виростити сина так, начебто він зрячий, він став прекрасно орієнтуватися в навколишньому просторі. З раннього дитинства він, як кажан, інтуїтивно опанував ехолокацію. Робив він це так: приклацував по піднебінню язиком або грюкав у долоні, і звукова хвиля відбивалася від усього довколишнього і поверталася назад. У такий спосіб Деніел розумів, якими є розміри і форми того, що його оточує.
Кіш самостійно ходив через жваві вулиці до школи, сам готував собі їжу. Коли хлопчикові виповнилося десять років, він, на жах усіх навколишніх, почав вчитися їздити на велосипеді. Неодноразово його приводили додому сусіди або поліція, звинувачуючи його матір у недбалому ставленні до дитини. Одного разу Деніел налетів на стовп, розбив велосипед і вибив зуб. Мама тут же купила йому новий!
Довгі роки Кіш працював над собою. Він їздив верхи на коні, займався скелелазінням, вступив до університету на спеціальність ученого-психолога. Попри перешкоди й заборони, Деніел домігся дозволу викладати. ВІН почав брати участь у телепередачах, де демонструючи свої вміння, хотів показати батькам сліпих дітей, що в них є шанс вести повноцінне життя, без обмежень.
Деніел розповідає: “Не всі можуть так просто відпустити свої страхи. Наштовхнутися на стовп — це маленька неприємність. Заборона наштовхуватися на стовпи — це справжнє нещастя. Ехолокація — це навичка, яка формується тренуваннями. Це як навчитися грати на піаніно. Навчити можна будь-кого, а починати потрібно якомога раніше”.
За ці роки Деніел з колегами навчили бачити близько двох з половиною тисяч людей по всьому світу. Людському мозку байдуже, з яких хвиль будувати зорові образи: зі звукових чи світлових. На діагностиці МРТ у сліпих людей зорова частина кори мозку зазвичай темна. В учнів Кіша і його самого вона горить і переливається! Ці люди справді бачать у повному сенсі цього слова. Так, їм не побачити горизонт. Картинки в їхньому мозку злегка розпливчасті й чорно-білі, але вони тривимірні.
У світі налічується 35 мільйонів сліпих людей, їх записали в інваліди. Люди сприймають це як трагедію. Деніел Кіш довів своїм досвідом, своїм життям, що фізичної сліпоти не потрібно боятися. Куди страшніша сліпота психологічна, духовна. Завдання Деніела — допомогти кожному, хто цього хоче, знайти свій шлях і вийти з темряви на світло.
3. Хлопчик-геній
Рамзес Сангуіно.
Маленькому Рамзесу Сангуіно (Ramses Sanguino) лише п’ять років, а це один із найгеніальніших дітей на нашій планеті. Дитина страждає при цьому від легкої форми аутизму. І водночас уже в однорічному віці хлопчик навчився читати, у півтора року він вивчив таблицю множення і всю періодичну таблицю Менделєєва.
Він розмовляє сімома мовами й вміє розв’язувати складні математичні рівняння. Ще його мати стверджує, що Рамзес володіє телепатичними здібностями. Він може вгадувати гральні карти або цифри, загадані нею. Це поки що не є доведеним фактом, учені працюють із маленьким генієм над дослідженнями в цій галузі. Існує гіпотеза, що телепатія — це для дітей-аутистів альтернативний метод спілкування з батьками.
4. Людина-фотоапарат
Стівен Вілтшир.
Стівен Вілтшир (Stephen Wiltshire) теж страждає на аутизм і має при цьому винятковий дар. У нього просто унікальна фотографічна пам’ять. На відміну від Джилл Прайс, пам’ятає він не про своє життя. Цій людині достатньо одного єдиного погляду на міський пейзаж і вона запам’ятовує картинку в найдрібніших подробицях. Без ескізів і начерків він у змозі в точності зобразити все це на полотні.
Народився Стівен у Лондоні 1974 року. Через аутизм він не говорив до п’ятирічного віку. Хлопчик шукав самовираження в мистецтві. Він малював у дитинстві все під ряд, а до восьми років вирішив, що його доля — це будівлі. Вілтшир — знаменитий у всьому світі і єдиний у своєму роді архітектурний художник. Рецепт його успіху — це суміш таланту й інтуїтивно правильних рішень.
5. Людина, яка може довго не дихати
Стіг Северінсен.
Жодна людина у світі не може не дихати стільки часу, як Стіг Северінсен (Stig Severinsen). Його рекорд – це 22 хвилини під водою. Він захоплюється таким рідкісним видом спорту, як підводний хокей. Саме зайнявшись цим видом спорту він і відкрив у собі цей рідкісний дар. Северінсен 2010 року поставив світовий рекорд і потрапив до Книги рекордів Гіннесса. Він проплив 72 метри в крижаній воді в простих плавках, без гідрокостюма. Стіг стверджує, що найважливіше його вміння — це те, що він вміє абстрагуватися від власного тіла і від болю.
6. Найвитриваліша людина у світі, що біжить без сну
Дін Карназес.
Дін Карназес (Constantine Karnazes) є легендою надмарафонського бігу. Він пробіг понад півсотні марафонів. Дін брав участь у найскладнішому у світі марафоні – “Бедуотер” у Долині смерті. Там він зміг подолати 217 кілометрів на п’ятдесятиградусній спеці всього за 27 годин і 22 хвилини.
Карназес займається марафонським бігом усе своє свідоме життя. Він стверджує, що ніколи не відчував ні печіння в м’язах, ні судом. “На певній швидкості я можу бігти дуже довго, не втомлюючись”, – розповідає Дін. Одного разу він пробіг без відпочинку чотири дні й три ночі, поки не заснув просто на ходу. Йому доводиться обмежувати себе свідомо, адже він найвитриваліша людина на нашій планеті.
7. Людина-гідрант
Діксон Оппонг.
Уродженець Гани, Діксон Оппонг (Dickson Oppong) – це людина-атракціон. Він здатний випити величезну кількість води, смертельну для звичайної людини, і вивергнути її назад. Діксон використовує свій шлунок, як помпу. Оппонга називають людина-гідрант, або людина-насос. Він може вливати в себе за раз понад чотири літри води.
Лікарі з’ясували, що по суті ніяких чудес тут немає. Діксон просто вміє майстерно керувати мускулатурою свого стравоходу. Зі своєї дивовижної здатності Оппонг активно отримує фінансову вигоду. Він влаштовує цілі шоу з водою. Крім цього він бере участь у змаганнях з поїдання їжі. Заслужив славу ненаситного їдця, який поїдає разом сім страв.
