Біле вино проти ліків, або Здоров’я на дні келиха

З погляду хімії вино є нічим іншим, як етиловим спиртом у водному розчиненні, цукром, кислотами, складними ефірами та низкою інших сполук. Наприклад, під час виробництва вина екстрагуються поліфеноли, що сприяють профілактиці хвороб серця і судин, бронхолегеневої системи, шлунково-кишкового тракту. Заради справедливості слід сказати, що в червоному вині поліфенолів більше, проте доведено, що в білому їхня дія значно ефективніша.

Свіжий виноград не замінить антиоксидантної, тобто антиокислювальної дії поліфенолів у боротьбі з вільними радикалами — ворогами нашого здоров’я, бо вони погано засвоюються організмом, а, пройшовши шлях від лози до келиха в наших руках, вони стають біодоступними, а відтак легко засвоюваними.

Крім етилового спирту у вині містяться невеликі кількості інших спиртів, серед яких метиловий спирт або метанол. Він дуже отруйний і, на щастя, присутній у вині в незначних дозах. Але для більшості людей цього достатньо, щоб викликати відчуття втоми, сонливості або головного болю. Так ось, у білому вині немає навіть слідів метанолу на відміну від червоного, в якому він, на жаль, присутній.

Корисні для організму мінеральні солі та мікроелементи, присутні у вині в іонізованому вигляді, легко всмоктуються в кров. Зокрема, залізо з їжі краще засвоюється, якщо їжу запивати білим вином. Мінеральні кислоти, що містяться в будь-якому вині, — винна, яблучна, саліцилова — сприяють засвоєнню харчових протеїнів, тобто м’яса та риби. І тільки в білому вині знайдено ще й кофеїнову кислоту, яка прискорює одужання хворих на бронхолегеневу патологію завдяки здатності розріджувати мокротиння і полегшувати його відходження.

Нарешті, необхідно нагадати про вміст у вині аспірину, якого в білому вині цілком достатньо для антиагрегантної (“розріджувальної” кров) дії тим, кому це показано. Аспірин у пігулках – дієвий і шанований лікарями препарат, але тривале його вживання призводить до кровоточивості, гастриту, виразкового процесу в шлунку та кишківнику. Крім того, вино й аспірин, випиті в один і той самий день, різко збільшують вміст спирту в крові, і аналіз крові на вміст алкоголю буде неадекватним випитому за обідом келиха вина.

Відомо, що людський організм протистоїть хворобам завдяки наявності імунної системи. Виявляється, виноград теж має свою складну систему захисту від вірусної агресії. Про це варто згадати в період епідемії грипу. Доктор Ейло рекомендує в цей період пити білі солодкі вина на кшталт сотерн із сельтерською водою. А нещодавно австралійські вчені розгадали біохімічний механізм дозрівання винограду. У шкірці ягоди знайдено брасиностероїди, які за своєю структурою схожі на людські стероїди, що знову доводить: ми з виноградною лозою близькі родичі, по-перше, а по-друге, сильнодійні ліки у вигляді стероїдів у нас завжди під рукою, точніше, у руці з келихом вина. Говорячи про біле вино з безмежною любов’ю, нагадаю про його користь у літньому віці. Недарма вино називають молоком людей похилого віку.

Відома його профілактична дія проти катаракти — бича похилого віку. Завдяки цілющому впливу на судини головного мозку зменшується ризик захворювання на хворобу Альцгеймера. Поліпшуються когнітивні функції мозку, тобто пам’ять, сприйняття, мислення. Вино, висловлюючись науковою мовою, має ноотропну дію, але люди наполегливо ковтатимуть ноотропіл, пірацетам, кавінтон, цинаризин тощо, хоча на дачах у всіх росте аронія або чорноплідна горобина, а в магазинах продається чудове вино: і те, й інше — гідна, а головне — безпечна заміна перерахованим препаратам. Біле вино корисно пити літнім жінкам, які не страждають важкими хронічними захворюваннями. Я знаю одну дуже немолоду даму, яка обожнює шаблі. Вона й сама чимось схожа на шардоне: така ж світла, повнотіла і вершкова, оточена ароматом плодів пасифлори і скошеного лугу!  Так само як шардоне, вона елегантно старіє, зберігаючи свіжість і смак, а її вік — всього лише витримка, що робить благородну старість великим результатом життя.

А пам’ятаєте відповідь знаменитої мадам Болленже – пані поважного віку, однієї з великих вдів Шампані (шампанське Bollinger – зразок високого смаку!) на запитання, як часто вона п’є шампанське: “Я п’ю шампанське, коли я щаслива й коли мені сумно. Іноді я п’ю його, коли залишаюся сама. Але якщо я не одна, воно просто необхідне. За інших обставин я до нього не торкаюся, ну якщо тільки мені не хочеться пити, а пити хочеться щодня”. Браво! І, на закінчення, ще про одну важливу властивість вина взагалі і білого особливо.

Останніми роками жителів великих міст вразила недуга, відома в медицині як синдром хронічної втоми. Причин цьому безліч і одна з них – хронічний стрес. Вино ж, маючи болезаспокійливу властивість, чинить так званий стресолімітуючий вплив на організм людини. Тобто, воно знижує відчуття тривоги, зменшує депресію, покращує настрій, у результаті в кров надходить заблокований стресом “гормон радості” – серотонін, і запускається механізм автогібернації, тобто адаптації до негативних чинників.

Однак людство наполегливо продовжує поглинати упаковування транквілізаторів, снодійних, психотропних, антидепресантів та інших безжальних згубників свого здоров’я, забуваючи водночас, що всі ці хімієпрепарат — ксенобіотики, тобто чужорідні, чужі для організму речовини, які жорстоко й безжалісно винищують унікальну особливість людського організму – здатність до самовідновлення.

Мене завжди дивувала прихильність населення до фармацевтичної продукції. Хімієпрепарати, у величезних кількостях уживані самостійно або призначені лікарем (часом безпідставно), – справжня інтервенція в гомеостаз організму, що призводить до загрозливих негативних впливів на печінку й нирки, які прагнуть знешкодити чужинця та приймають вогонь на себе. Виноградне ж вино, рекомендоване з лікувально-профілактичною метою, не шкодить організму, бо є природним продуктом. Античні лікарі поклали ці взаємини — природи і людини — в основу відомого постулату: “Medicus – curat, natura – sanat” – лікар опікується, природа зцілює.

Зрозуміло, лікування вином передбачає почуття міри і міру почуттів, а також вихідний стан організму і наявність протипоказань до вживання спиртного. Це само собою зрозумілі чинники, які не обговорюються — вони маються на увазі за замовчуванням. Отже, зцілюйтеся з келихом білого вина! Але при цьому не забувайте мій девіз: шукайте на дні келиха здоров’я, а не забуття!

Євгенія Бондаренко, кандидат медичних наук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *