Про важливе на прикладі чашечки кави
– Олено, а чому ви каву не у нас купуєте? У нас дуже смачна кава, коштує лише 20 гривень.
Я ходжу в цю кондитерську за мигдальним рогаликом чи шоколадним круасаном. Ще в них чудові кексики з кремовою шапочкою, чіабатта з якою можна одружуватися, крихітні тарталетки з ягодами, і коржики з горіхами й чорносливом. Напевно, і кава у них чудова. Але каву я купую в кондитерській за 10 метрів. Тільки з однієї причини: вони наливають каву в керамічну чашечку.
Не в паперовий стаканчик на винос, а нормальну керамічну чашечку. Так, теж на виніс, але з цією чашечкою можна сидіти на лавці під деревом серед квітучих півоній. Дивитися на людей, що поспішають по своїх справах. На товстенького джмеля, який діловито облітає конюшину. На рудого мордатого кота, який милується своїми лапами та хвостом. Виставляє їх, як трофеї і явно вважає їх найкрасивішими лапами у світі. Ще можна дивитися на літню даму з величезним ротвейлером, вона каже йому «пане» і звертається на «ви», а він дивиться на неї, як на Велику Собачу Богиню.
– Ви знаєте, – кажу я дівчинці за касою, – власниця сусідньої кондитерської розуміє життя. Вона наливає каву у чашку. Вона не боїться, що я кудись втечу, що я не поверну чашку в кондитерську, а залишу її на лавці, що її розіб’ю. Вона розуміє, як це пити каву з керамічної чашки і дивитися на джмеля. І вона, до речі, не ображається, що випічку я беру у вас.
– Ой, але ж це так не зручно. А так узяв стаканчик і пішов далі у справах.
– Я можу собі дозволити цю незручність.
Розумієте, бути зручним, за великим рахунком це бути стандартним. Не заважати, не створювати чергу, не просити зайвого. Зручні люди не займають зайвого місця, вони не претендують ні на що, заради них не треба напружуватись.
Але тільки зручна для батьків дитина – це не пристосована до життя доросла людина. Зручний дорослий – це людина без ресурсів на життя.
Нормальне життя — це коли в ньому є місце для всього і для всього свій час. Є час бігти у справах і час дивитися на рудого кота. Є час для покупних пельменів і час для парадного обіду. Є час кросівок і час шпильок. Час ошатних суконь і час збирати волосся у хвостик. Є час бути переможцем, і час нічого не хотіти. Є час вдиху та час видиху.
Що вам зручно, а що ні – вирішуєте лише ви. Тільки ви можете вирішувати, якої довжини має бути ваша спідниця і якої висоти ваші підбори. Що вам їсти, куди йти, про що мріяти.
Це все, що я хотіла вам сказати сьогодні. Обіймаю.
