Ми заслуговуємо на те, як живимо
Знайшов проблемну історію й інтернеті, якраз на тему, яка активно обговорюється в соціальних мережах:
«Закипіло … Історія невідомої, але порядної людини.
Я живу за кордоном. Одного разу ми з чоловіком приїхали провідати маму. Я зібрала близьких родичів на пікнік з шашликом. Ми вирішили поїхати в місце недалеко від маминої хати – красиву галявину з озером і невеликим лісом. Все дитинство і юність я любила гуляти там серед ароматних трав і польових квітів, купатися в озері.
Ми приїхали на місце. Польові трави перетворилися в жорсткі високі бур’яни, багато місць випалені або закидані пластиковим сміттям. Я була така розчарована! Ледве знайшли більш-менш чисту галявину біля озера, прибрали сміття і недопалки, щоб можна було сісти, розвели багаття в мангалі. Шашлик вийшов смачним, але вид улюбленої галявини мене пригнічував – все було так брудно, жалюгідно … Озеро – і те стало каламутним. Я не наважилася зайти в нього купатися.
З самого початку я наказала своїм родичам не викидати сміття в траву і кущі, а збирати їх в спеціальний мішок. Мені було дуже шкода галявини. І я голосно обурювалася, як можна так псувати місце, де люди самі відпочивають. На виході з галявини в ста метрах стоять сміттєві баки — невже так складно туди понести сміття?
Коли ми вже збиралися йти, я виявила, що ні в кого в руках не було мішка зі сміттям. Я почав питати, що в кожного. Мама від мене відмахнулася — мовляв, ми вже викинули … Я була здивована: «Як викинули, куди?» – «Там, в кущі.»
Я себе дуже стримувала, щоб не лаятися. Дістати звідти сміття вже не вдавалося — воно застрягло в кущах над обривом.
Я зрозуміла велику істину: ми заслуговуємо на те, як ми живимо. Ми заслуговуємо на потрісканий асфальт, ліхтарі без ламп, брудні вулиці, смердючі річки, злочинну владу, жалюгідні зарплати й пенсії. Ми не дбаємо про себе, то чому б уряду, владі дбати про нас? Ми не поважаємо себе – хто тоді буде поважати нас у відповідь?
Не уряд, не влада засмічує вулиці й громить дитячі майданчики. Не президент краде лампочки й дроти. Я більше не вірю вашим скаргам. Земляки, ви створили собі пекло, і ви повинні в ньому жити. Змініть себе, потім вимагайте іншого ставлення до себе.»
