Чому пальці Бога та Адама не стикаються на фресці Мікеланджело?
Знаменита фреска Мікеланджело “Створення Адама” є частиною композиції, зображеної на стелі Сикстинської капели у Ватикані. У роботі було задіяно понад 300 постатей, що зображують біблійні історії.
Роботи над стелею почалися в 1508 на замовлення папи Юлія II і тривали до 1512 року. Мікеланджело працював над фресками наодинці, використовуючи техніку буон-фреско, яка передбачає нанесення фарби на вологу штукатурку.
Сама фреска “Створення Адама” зображує момент, коли Бог передає життєву силу першій людині. Фігури Бога та Адама займають центральне місце на картині, але в композицію також входять інші постаті, що символізують різні аспекти біблійних історій.
Попри те, що Мікеланджело був скульптором, а не художником-живописцем, його робота на стелі Сикстинської капели стала одним із найважливіших здобутків в історії живопису і вважається вершиною мистецтва епохи Високого Відродження.
Багато хто помічав, що на знаменитому витворі мистецтва у Сикстинській капелі Апостольського палацу у Ватикані, пальці Бога та Адама не стикаються? На картині палець Бога витягнутий до краю, тоді як палець Адама перебуває з останньою скороченою фалангою. Мабуть, сенс картини у тому, щоб показати, що Бог завжди поруч, але вибір залишається за людиною.
Якщо людина хоче наблизитись до Бога, їй необхідно витягнути свій палець, проте навіть зігнутим пальцем можна прожити все життя, не прагнучи знайти Його. Як кажуть, «Остання стиснута фаланга пальця Адама є його вільною волею».
