Шість винахідниць, які змінили історію
Маргарет Найт: “найвідоміша винахідниця XIX століття”
У 1850 році 12-річна Маргарет Найт пішла працювати на бавовняну фабрику в Манчестері. Перші закони, що обмежують дитячу працю, стали з’являтися тільки в кінці століття, і сім’я Маргарет дуже потребувала грошах. На цій фабриці вона придумала свій перший винахід. Маргарет помітила, що якщо з ткацького верстата випаде човник з металевим наконечником, це може травмувати працівника. Вона розробила систему, яка утримувала човники від падіння — і тим самим рятувала робітників від каліцтва. Технологія поширилася і на інші ткацькі фабрики, але дівчина нічого не знала про патентне право і не отримувала грошей за свою ідею. Вона не зробить подібних помилок в майбутньому.
У 1867 році Маргарет працювала в Колумбійській компанії паперових мішків. Вона придумала, як автоматизувати виробництво паперових пакетів з плоским дном – до цього кожен пакет потрібно було скласти вручну. Маргарет створила машину, яка прискорила виробництво паперових пакетів, і в 1870 році видала свій перший патент на винахід – що в XIX столітті було рідкістю серед жінок.
До кінця життя Найт отримала понад 25 патентів на винаходи — від машини для виготовлення взуття до роторних двигунів. Але зізналася: «Шкода, що у мене не було таких можливостей, як у хлопчиків».
Жозефіна Кокрейн: винайшла посудомийну машину
У 1870 році Жозефіна і її чоловік Вільям переїхали в особняк в Чикаго. Вони любили приймати гостей, тому часто влаштовували звані вечері з сімейним фарфором. Одного разу слуги недбало мили посуд, кілька тарілок тріснули – і Жозефіна вирішила, що відтепер вона сама буде займатися посудом.
Одного разу, після чергового приймання, вона спалахнула: «Якщо ніхто інший не збирається винаходити посудомийну машину, я зроблю це сама!» Жозефіна пішла в бібліотеку і в той же день розробила чорновий варіант першої механічної посудомийної машини. Конструкція складалася з водяних насадок і полки, що тримала брудний посуд на місці. Незабаром після цього Жозефіна овдовіла, і реалізація ідеї з автоматом стала для неї питанням виживання. У 1886 році вона зібрала перший прототип в сараї за будинком – у неї не було інженерних навичок, тому вона звернулася за допомогою до механіка Джорджа Баттера. У тому ж році вона отримала патент.
У 1893 році Кокрейн представив свій винахід на Всесвітній колумбійській виставці. У нього відразу з’явилися перші покупці – готелі, лікарні та коледжі. У приватних будинках посудомийні машини стали з’являтися тільки в другій половині XX століття.
Стефані Кволек: придумала полімер, який врятував життя
У 1946 році Стефані здобула ступінь бакалавра з хімії й хотіла піти вивчати медицину, але грошей на освіту у неї не було. Вона сподівалася накопичити шляхом тимчасового підробітку, а потім вступити до медичного училища. Стефані не стала лікарем, але її дослідження врятували людям життя.
У 1964 році, працюючи хіміком в компанії DuPont, перед нею було поставлено завдання створити полімерні волокна, здатні витримувати екстремальні умови. В ході своїх досліджень вона виявила, що при певних умовах паличкоподібні молекули поліаміду утворюють рідкокристалічний розчин. А з розчину можна витягати жорсткі та міцні волокна. Так з’явився кевлар – легке і термостійке волокно, яке використовується при виготовленні бронежилетів, а також в човнах, літаках, канатах, спортивному одязі і багато іншого. Стефані Кволек керувала дослідженнями полімерів у DuPont Laboratories до виходу на пенсію в 1986 році. За свої наукові дослідження вона отримала безліч нагород.
Кетрін Блоджетт: Винайшла невидиме скло
Кетрін Блоджет – перша жінка, яка здобула докторський ступінь з фізики в кембридзькому університеті та перша жінка-вчений в лабораторії General Electric. З 1920 року вона працювала там разом з колишнім колегою батька, який побачив неабиякі здібності дівчини та порадив їй продовжити освіту. А ще він спонукав Катерину зайнятися поверхневою хімією.
Разом з ним Катерина почала працювати над мономолекулярними покриттями. У 1935 році Блоджетт розробила метод, який дозволив нанести на скло плівку стеарату барію в 44 мономолекулярних шарах, завдяки чому скло пропускало більше світла і ставало «невидимим». Невидиме скло знайшло застосування серед фізиків, хіміків і металургів, і навіть в споживчих товарах – з нього, наприклад, виготовляють об’єктиви фотоапаратів.
Мері Уолтон: зменшила викиди диму і шум від поїздів
Промислова революція XIX в. змінила Нью-Йорк: місто заполонили заводи, з’явилася надземна залізниця. Але тепер в повітрі лежали густі хмари диму, а гучний шум від проїзду поїздів заважав людям з довколишніх будинків. В одному з таких будинків жила Мері Уолтон.
Мері вирішила сама розібратися з проблемами — і почала із забруднення повітря. У 1879 році вона запатентувала пристрій, що мінімізує викиди димоходів паротягів. Викиди відводилися в спеціальні резервуари з водою, звідки потім змивалися в каналізацію.
Наступним кроком була боротьба з шумом. Під час поїздки в поїзді Мері помітила, що дерев’яні опори посилюють шум від поїзда. У своєму підвалі Уолтон встановив мініатюрну модель залізниці й почав працювати над зменшенням брязкання коліс. Вона виявила, що якщо рейки помістити в дерев’яну раму, вистелену ватою і наповнену піском, шуму було менше. У 1881 році вона продала права на свій винахід столичній залізниці Інноваційного Йорку за 10 000 доларів. І незабаром цю систему взяли на озброєння інші надземні залізничні компанії.
Бела Генрі: винахідник-самоучка
Не маючи інженерної освіти, Бела винайшов понад 100 апаратів і отримав патенти на 49 з них. За свою винахідливість і кмітливість вона отримала прізвисько «Леді Едісон».
У віці дев’яти років Бела почала малювати ескізи до винаходів, а у 25 – в 1912 році – отримала свій перший патент на вакуумну морозильну камеру для морозива. Через рік пішли другий і третій патенти на сумочку і парасольку зі змінними чохлами, які можна було поєднувати з одягом.
У 1932 році Белла винайшла протограф. Цей пристрій одночасно робив чотири машинописних копії документів без копії, що значно спростило роботу в діловодів того часу. А одне з головних її винаходів було випущено в 1940 році – швейна машинка без золотника. Нова машина працювала у два рази швидше стандартної та робила міцні шви навіть тонкою ниткою.
Заснувала дві компанії, де працювала над винаходами й консультувала кілька інших підприємств. “Я вигадую, тому що не можу допомогти”, – зізналася Бела. «До мене приходять нові речі». У 2006 році вона була введена в Зал слави національних винахідників Америки.
