ДНЕСЬ виповнюється 75 років від початку професійної діяльності МУКАЧІВСЬКОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ

У кінці червня 1947 року будинок театру отримав свого нового господаря – колектив Білгород-Дністровського російського драматичного театру, їх головний режисер і театральний педагог Григорій Готарський (1892-1948) стає художнім керівником Закарпатського обласного російського драматичного театру. Власне театральний колектив був утворений в 1902 році в м. Аккерман (нині Білгород-Дністровський) в Південній Бессарабії, носив тоді назву «Новий Аккерман».

Історія професійного Мукачівського драматичного театру розпочалася в серпні 1947 року прем’єрою історико-документальної драми за п’єсою Бехтєрєва та А. Розумовського «Полководець Суворов».

У 1963 році театр фактично закрили, приєднавши до Закарпатського обласного українського музично-драматичного театру (м. Ужгород) зі збереженням двох труп – української та російської. Наприкінці ж 1965 року російська трупа знову опинилася в Мукачеві на правах філії українського облмуздрамтеатру. 25 листопада 1972 року театр виборов право бути самостійним і був перейменований з філії облмуздрамтеатру в Закарпатський обласний державний російський драматичний театр.

На рубежі 1970-1980 років мукачівський театральний колектив очолює Юрій Шутюк. Яскравою сторінкою театру став період діяльності колективу на чолі із заслуженим діячем мистецтв Росії Юзефом Фекете (1982-1988).

У 1988 році головним режисером театру став заслужений артист України Юрій Гаруля. У цей час до постановок у театрі активно залучалися режисери з театрів інших міст – М. Баціян, В. Талашко, С. Мойсеїв.

У 2000 році головним режисером театру було призначено Євгена Тищука, магістра режисури, випускника Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. I. К. Карпенка-Карого (майстерня К. М. Дубініна), та Школи-студії (інститут) ім. В. І. Немировича-Данченка при МХАТ ім. А. П. Чехова (майстерня В. В. Фокіна), з приходом якого в театрі відновились постановки п’єс класичного репертуару. Зокрема, аншлаговою стала його постановка «Лісової пісні» Лесі Українки.

У рамках процесу декомунізації, дерадянізації та дерусифікації у 2015 році театр перестав бути “російським” й отримав назву Закарпатський обласний театр драми та комедії.

ВОДНОЧАС ВАРТО ЗГАДАТИ Й ПРО ТЕ, ЩО:

Історія будівлі Мукачівського театру починається із ХІХ ст., коли у рамках майбутнього святкування «Міленіуму» – тисячоліття приходу угорських племен у Європу (1896), в кожному місті Угорщини розроблялись плани відзначення цієї дати. В Мукачеві, тоді воно мало назву Мункач, було прийнято рішення побудувати свій театр.

9 березня 1884 року в Мукачеві відбулись збори активних громадян міста на яких було створено “Товариство з будівництва театру”, до якого ввійшли 50 осіб, головою Товариства було обрано Молнара Даніеля, а секретарем – Гаті Гейзу. На цих же зборах вирішили, що місткість театру повинна бути не менше, ніж на 500 глядачів.

Члени товариства активно працювали по збору коштів для будівництва театру серед приватних осіб та державних установ. Небайдужі до мистецтва мукачівці охоче жертвували хто скільки міг. Але потрібну суму збирали аж 12 років.

19 липня 1896 року під час урочистостей на які прибула поважна делегація зі столиці Угорщини на чолі із міністром юстиції Шандором Ердеї було закладено перші цеглини монумента «Турула» та фундаменту театру. Будівництвом театру керував інженер із Дебрецену Ріхард Реслер. Театр був збудований менше, ніж за два роки, але урочисте відкриття його було відкладене на один рік у зв’язку із прийнятим рішенням забезпечити театр окремим електричним освітленням, підведенням до нього водогону та каналізації, а також меліоративних робіт по осушенню місцевості, навколо театру була викладена бруківка і почалось формування центральної площі міста, яка отримала назву Ринкова.

28 листопада 1899 року було урочисто відкрито Мукачівський національний театр, так назвали тоді цю будівлю.

Театр мав місткість 500 глядачів та мав оркестрову яму. Урочистості, які розпочались о 19 годині відкрив відомий угорський поет Еміл Абраньї, прочитавши свою поему «Пролог», яка була спеціально написана до цього свята. В урочистостях взяли участь музикальні колективи та співаки. Центральною подією урочистостей став показ вистави Йожефа Катони «Банк Бан» у виконанні Шаторальяуйхейскої трупи Міклоша Кунгеті.

Вистава була показана і наступного дня, а на третій день в театрі виступали музикальні колективи, звучала класична та народна музика.