Етномозаїка Європи. Величина малих. Саами (лапландці, лопарі)
Фіно-угорський мікроетнос чисельністю понад 70 тис. чол. Саами є корінними жителями ЛАПЛАНДІЇ або САПМІ – історико-географічної області за полярним колом (північна частина Швеції, Норвегії, Фінляндії та Російської Федерації (Мурманська область). Саами мають писемність на декількох діалектах. У 1992 році саамська мова набула офіційного статусу в Норвегії та Фінляндії, в 1999 році — у Швеції.
У 1956 році створена Рада північних саамів, яка поставила за мету розширення прав корінного етносу в Норвегії, Фінляндії та Швеції. В результаті уряди цих країн погодилися на створення своєрідних представницьких органів — саамських парламентів. У 1973 році в Фінляндії створені Саамські народні збори, в 1989 році — Саметинг у Норвегії, в 1993 році — подібний орган самоврядування у Швеції, у 2008 році — Саамські збори Кольського півострова (Росія). Це одна з добрих практик реалізації корпоративної форми національно-культурної автономії.
МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ СААМІВ відзначається 6 лютого (в 1917 році у місті Тронхейм відбулися перші збори саамів Норвегії та Швеції).
СААМИ В ХУДОЖНІХ ФІЛЬМАХ: “Провідник” (1987, Норвегія), “Повстання в Каутокейно” (2008, Норвегія), “Зозуля” (2002, Росія), “Саамська кров” (2016, Данія, Швеція, Норвегія). 
СААМСЬКЕ ПОХОДЖЕННЯ мають норвезький лінгвіст, перший голова Постійного форуму з питань корінних народів при ООН Олє Генрік Маґґа (1947), норвезький кінорежисер Нільс Ґоп (1955), норвезька співачка Марі Бойне (1956), американська акторка Рене Зеллвеґер (1969), шведська співачка Софія Яннок (1982) та інші
У ГОСТЯХ у Санта Клауса (квітень 2017). Фото Віктор Петрецький
