Рівно 50 років тому в пустелі Каракуми відкрилися «Ворота в пекло» (фото)

Радянські геологи, з вини яких це сталося, навіть не припускали наслідків свого рішення.Якщо опинитися вночі в пустелі Каракуми, неподалік від зруйнованого селища Дарваза (приблизно 270 км від Ашхабада), то можна побачити страшне і чарівне видовище – «Ворота в пекло».

Величезна яма розміром з половину футбольного поля, наповнена вогнем, який не гасне ні на секунду вже 50 років.

Звичайно, Ворота палають і вдень. Але саме вночі вони виглядають особливо феєрично. Заграва над пісками видима за десятки кілометрів. А вже поблизу…

Полум’я розповзається стінками провалля, танцює в тріщинах і заглибленнях, а на дні палахкотять “факели” 10-15 метрів заввишки. І – звук. Басовите гудіння, немов працює реактивний двигун. Для повноти картини бракує тільки персонажів Данте…

Не дивно, що на цей вогонь активно злітаються метелики-туристи. Практично будь-який тур по Туркменістану передбачає відвідування «Воріт в пекло». Деякі гіди пропонують навіть ночівлю з наметами прямо поруч з кратером – щоб милуватися “пеклом” всю ніч.

“Пекельною” пам’яткою Туркменістан зобов’язаний радянським геологам. У 1971 році біля села Дарваза виявилося скупчення підземного газу. Стали бурити розвідувальну свердловину – і бурова вишка з усім устаткуванням рухнула під землю. Люди, на щастя, при цьому не постраждали. Але розлом, що відкрився, змусив геологів схопитися за голову – з ями активно піднімався газ. Це створювало загрозу для людей і худоби.

Думали-думали і придумали – газ треба підпалити. Погорить пару днів (ну тиждень максимум), весь запас газу вигорить – і все згасне. Ноу проблем, залишиться просто велика яма посеред пустелі.

Кратер не перестав горіти ні через тиждень, ні через місяць. І через рік не перестав. Через п’ятдесят став горіти трохи менш активно – кажуть, центральні “факели” раніше були рази в два вищими. Тобто, мабуть, ще років п’ятдесят Ворота точно протримаються.

До речі, Брамою в пекло яму охрестили самі місцеві жителі – Jähenneme Açylan Gapy на їхній мові. Село Дарвазе знесли в 2004 році. А в 2010 році палаючий кратер раптом помітив президент Туркменістану і заявив, що все це небезпечно і треба щось робити. Наприклад, засипати землею.

Правда, за минулі з того моменту 11 років єдине, що реально зробили, – на початку цього року огородили Ворота парканчиком.

У 2013 році канадський дослідник Джордж Короніс в спеціальній екіпіровці (костюм космонавта, кевларові троси) спустився під Ворота пекла і зібрав там зразки. Виявилося, що в цій маленькій розпеченій екосистемі живуть бактерії, які не зустрічаються ніде на поверхні Землі.