Людина, яка ламає усталені стереотипи (відео)

 Від редакції: Сьогоднішній історичний момент розвитку українського суспільства дає однозначний запит на експертну точку зору щодо життєво значущих подій в Державі. Такими експертами можуть і повинні виступати представники української правової еліти. Серед вітчизняної адвокатури є багато знаних імен, в тому числі й на Закарпатті. Зокрема, мова йде про автора статті — Володимира Думнича (на фото), ексголови Мукачівського райсуду, ексголови Закарпатської КДКА (4-го скликання), серед відомих справ якого — перемога в ЄСПЛ у справі Загорчаків. До речі, В.Думнич — єдиний реальний опонент свого часу, який конкурував з Олексієм Фазекошем за посаду голови Ради адвокатів Закарпатської області. Сьогодні ж В.Думнич щиро і відверто ділиться своїми думками з приводу Асоціації захисту прав правників, яку віднедавна й очолив О.Фазекош, а також наводить основні тезиси щодо тенденцій розвитку адвокатури, нових загроз та перспектив існування.

***

Люди подібного плану — з таким мисленням та підходами, як Олексій Фазекош, на перший погляд, дивакуваті, бо все своє життя мають свої особливі, тільки їм притаманні, відмінні від інших людей, підходи й розуміння розв’язання насущних проблем, що виникають на їх шляху в їх життєдіяльності, особливо у тих сферах суспільного життя, до яких вони мають безпосереднє професійне відношення.

Вони, як правило, все життя живуть майже без страху, інколи йдуть навіть проти Системи, стаючи дисидентами. (Примітка. лат. dissidens “незгідний”, також інакше людина, що думає, обстоює погляди, які радикально розходяться із загальноприйнятими) Частенько цей конфлікт особистих переконань з панівною  доктриною призводить до гонінь, переслідувань і репресій з боку офіційної влади, тому нікого не бояться, сміливо та креативно діють під час прийняття рішень на успішний  результат, намагаючись завжди бути викликаними й корисними, у тому числі  намагаються постійно перебувати  в центрі уваги людського життя, інколи надмірною заповзятливістю навіть перебільшують подекуди  свої можливості, але твердо переконані   про досягнення поставленої мети з часом.

Таким людям не до вподоби чинні  шаблони в суспільстві стереотипу на зразок “усі роми крадії”, а  «всі  посадовці корупціонери».

Якщо ваш найголовніший аргумент буде: «Світ — несправедливий!» (вони вважають ваше переконання  теж стереотипним, мовляв, світ не без добрих людей), а отже, допомагають  встановити контакт з потрібними людьми в юридичних колах, які мають високий  ступінь професійної довіри, добропорядності та чесності, щоб їх переконати в тому, що ваші права або  законні інтереси порушені, а тому повинні бути відновлені до попереднього стану. Адже ними рухає  практичне, спрощене розуміння та  розв’язання складних питань,  дуже зрозумілим, чітким та   ефективним, обраним способом захисту —  для відновлення справедливості.

До того ж у таких  людей лютих ворогів майже не має, а умовних — можна порахувати на пальцях однієї руки, тому вони  з честю допоможуть вам вийти з незручної або складної ситуації, інколи навіть собі на шкоду, в матеріальному плані, та власному здоров’ю.

Але їх це щонайменше хвилює, бо вони витрачають свої енергію та гроші, хоч і не завжди раціонально, але по максимуму – на свою щоденну насолоду,  від своєї роботи, при цьому не забуваючи своє оточення, друзів та колег, у яких у них чимало, приємною гостинною увагою. Тому  для інших людей вони хоч і важко зрозумілі, через те, що у них загострене почуття справедливості, вони завжди заточені на  постійну боротьбу, плідно та результативно діючи своєю невтомною працею, здебільшого в інтересах інших людей.

Саме до таких людей належить  Олексій Фазекош, про феномен успіху якого, я вже писав. Так, дуже стисло й узагальнено  можна схарактеризувати його психотип, який пройшов хоч і не легкий тернистий шлях у своєму житті, проте у підсумку став  відомим та успішним юристом не тільки у своєму регіоні, але й на теренах усієї України.

Але така оцінка була б неповною та односторонньою, якби не згадати про таке. Свого часу, один відомий екс — очільник адвокатури України розгорнув проти Олексія тотальну війну на його знищення, намагаючись довести, що бачите, у нього відсутня необхідна юридична освіта, а відтак  намагався довести, що  він взагалі не  адвокат. При цьому  використовував для цього увесь  правовий арсенал проти нього  адміністративного тиску: звертався із заявами до суду, порушуючи проти нього цивільні, адміністративні та кримінальні справи, сам  вдавався до  підміни судової юрисдикції, ухвалюючи незаконні рішення, якими визнавав незаконність видачі йому свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю, але протягом тривалого судового марафону, незламний Олексій не тільки  мужньо вистояв і  блискавично переміг його, але й зумів заслужено посісти   в адвокатурі Закарпаття одну з ключових посад, ставши головою Ради, а ще попутно  захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Свої знання в матеріальному та процесуальному праві  він, з не менш яскравим успіхом, реалізовував в практичній площині,  ефективно  та результативно в судах обстоюючи інтереси  цілком законного обрання та формування органів адвокатського самоврядування в Закарпатській області зі своїми опонентами,  колегами адвокатами, Ольгою Машкаринець та Ларисою Герасько, які  протягом тривалого часу рвалися до влади в адвокатурі краю, маючи мізерну підтримку в адвокатів, недооцінка якими його юридичної фаховості, у порівнянні з їх віком та  немалим стажем в адвокатурі, вартувала їм нищівної поразки в усіх  без винятку судових справах!

Олексій Фазекош як ніхто добре розуміє гостру наявну стрижневу проблему усіх правників в Україні зараз, які потребують  кваліфікованого колективного професійного захисту, яких нова влада під виглядом  того ж  стереотипу, що всі вони начебто заплямовані  в  корупції, намагається просто  витіснити на узбіччя з правового поля, у тому числі  досвічених правників, які мають чималі здобутки та показники успішності у своїй роботі, намагаючись  позбутися від них одним розчерком пера  —  під виглядом професійної непридатності або так званої доброчесності.

Адже він сам відчув на собі особисто увесь тягар потужного правового свавілля у протистоянні з  тими, хто намагався його  позбавити  так само свого  законного права заняття  своєю професійною діяльністю адвоката, тому вважає наразі дуже актуальним захист усіх правників, центруючи усі свої зусилля та практичний  досвід для створення цього надійного та ефективного правозахисного громадського органу —  для професійного захисту усіх правників в Україні, від можливого свавілля влади.

  Екс — голова Закарпатської КДКА,  суддя у відставці Володимир Думнич