Основні причини, які привели до появи людини
Те, що людина – вінець творіння, придумав сам чоловік. Точніше, Біблія. Скромні антропологи вважають інакше: «унікальний» людський мозок — ніякий не унікальний, а такий же адаптивний орган, як хобот у слона. І слон, як всі нині наявні тварини, теж може вважати себе горезвісним «вінцем». Адже з точки зору еволюції успішними вважаються всі тварини, які дожили до сьогоднішнього дня. Просто комусь для виживання потрібен великий мозок, а кому і швидкі ноги. Homo sapiens цілком міг і не з’явитися на Землі або повністю зникнути, як інші види роду Homo. Але цього не сталося, чому сприяли різні випадкові фактори. Розповідаємо які.
Планета ящурів
Подія: вимирання динозаврів. Час: 65 млн років тому. Результат: розвиток ссавців, погіршення зору, поліпшення нюху, розвинений мозок
Ссавці з’явилися на Землі приблизно 200 млн років тому, в кінці тріасового періоду, тобто задовго до вимирання динозаврів. Але саме великі представники хижих ящурів заважали ссавцям розвиватися, поїдаючи і їх самих, і їх дитинчат.
Мільйони років долею наших предків були щурячі розміри, постійна необхідність ховатися по норах і харчуватися чим попало. Зате саме ця невибагливість, схоже, допомогла їм вижити, коли гіганти зникли 65 млн років тому. Вчені вважають, що, якби цього не сталося, ссавці, як і раніше тулилися б на задвірках тваринного світу, були б дрібними і не настільки різноманітними, тому і ні про яку цивілізації мови б не йшло.
Втім, факт існування динозаврів теж допоміг. Палеонтологи вважають, що ящери, ймовірно, були денними мисливцями, через те, що саме така стратегія спостерігається в абсолютної більшості птахів. Адже пернаті — це і є динозаври, які дожили до наших днів (їх так і називають — пташиними динозаврами, а всіх вимерлих — не пташиними). Тому ссавцям нічого не залишалося, як стати мисливцями нічними: щоб не тільки не вступати в конкуренцію з «сильними світу цього», але і не стати їх здобиччю.
З цієї причини у ссавців розвинувся так званий діхроматічний зір — більшість з них і понині здатне розрізняти комбінації всього двох кольорів. У приматів, в тому числі й людини, в процесі еволюції зір ускладнився і стало тріхроматічним – ймовірно, щоб розрізняти відтінки стиглості фруктів.
Але до зору птахів нам все одно далеко — воно тетрахроматичне, і світ вони бачать куди в більш яскравих фарбах, ніж людина. Зате, в якості компенсації за дальтонізм, у ссавців краще нюх. І саме нюхові частки мозку згодом розвинулися у великі півкулі, які й відповідають за інтелект.
Якби динозаври не вимерли, альтернативним «людством» могли б стати всі ті ж птиці. Саме у них, як вважають палеонтологи, був деякий шанс стати розумними, тим більше що багато хто з них і сьогодні демонструють неабиякий інтелект. Взяти хоча б папуг і воронів — Новокаледонський вид, навіть, вміє виготовляти знаряддя праці за допомогою дзьоба. Правда, для того, щоб стати по-справжньому розумними, птахам довелося б попрощатися з польотом і знову стати нелетючими, адже політ все-таки не передбачає наявність великого мозку і, як наслідок, важкої голови. Втім, з цим завданням вони точно справилися, бо представників нелетючих пернатих багато і сьогодні — це пінгвіни, страуси, ківі та ін.
Глобальне похолодання
Подія: зміна клімату. Час: 3-2,5 млн років тому. Результат: посилення тенденції до прямоходіння, втрата волосся на тілі, групова діяльність, розвиток мозку
Число похолодань і потеплінь в історії нашої планети таке велике, що Грете Тунберг і не снилося. І всі вони викликані природними причинами. Наприклад, одним з факторів міоценового похолодання 3-2,5 млн років тому стала зміна нахилу земної осі. Клімат став холоднішим і сухішим, що призвело до скорочення лісів в Африці та розширення саван. Гомініди, які проживали під лісовими кронами, стали боротися за їжу.
На той час наші предки: сахелантропи, орроріни і ардіпітеки – переважно вже пересувалися на двох ногах. Але програвали в битві за їжу предкам сучасних горил, орангутангів і шимпанзе. Тому ті залишилися жити в лісі (де мешкають донині), а наші прапрадіди вийшли в савану. Можливо, це ще більше сприяло прямоходіння: коли ти стоїш на двох ногах, краще видно хижаків, що крадуться у високій траві, а ще скорочується площа тіла, яке нагріває спекотне африканське сонце.
Експерименти показали, що в теплому кліматі двоноге переміщення на великі відстані енергетично більш вигідно, ніж тваринне. Щоб менше нагріватися, наші предки, ймовірно, частково втратили волосся на тілі (точніше, вони стали набагато коротше і тонше), залишивши довгу шевелюру тільки на голові — в якості охолоджувальної «подушки» від сонячних променів.
Коли немає довгої шерсті, дитинчатам нема за що чіплятися, тому матерям доводилося носити їх на руках, що, ймовірно, ще більше сприяло переходу до прямоходіння.
В результаті 3,4 млн років тому з’явилися перші кам’яні знаряддя праці. Адже руки у древніх пращурів тепер були вільні, ними стало зручно брати каміння і зіскрібати м’ясо з кісток тварин, а ще відбиватися від хижаків. Харчування м’ясною їжею, а так само й активна групова діяльність, своєю чергою, допомагали рости мозку. Сучасні вчені, втім, не схильні вважати, що, якби клімат не змінився, наші предки так і залишилися б жити під кронами дерев, як шимпанзе. Але те, що посуха явно сприяла еволюції гомінідів, особливих сумнівів не викликає.
Без кішки й життя не те
Подія: дружба з шаблезубими кішками. Час: 2 млн років тому. Результат: розвиток мозку, колективної поведінки, групової діяльності
Людство в XXI столітті об’єднують інтернет і любов до котиків. Але, схоже, ці теплі відносини почалися давно — приблизно 2 млн років тому. І тоді не люди дбали про кішок, а зовсім навпаки.
Правда, і кішки в ті часи були більшими, адже мова про шаблезубих – мегантеріонах, що важили близько 100 кг, і ще більших гомотерів, маса яких досягала 190 кг. Через специфічність зубів, ці хижаки залишали після бенкету багато м’яса, чим і користувалися подальшики. Такими були гієни й … наші предки. Щоб конкурувати з гієнами, їм доводилося розвивати навички швидкого бігу, витривалість, а ще хитрість і обережність, щоб не потрапити в пащу самим шаблезубим кішкам.
Крім того, це ще більше сприяло використанню знарядь праці: чим краще обробляти видобуток, тим більше зможеш з’їсти й понести в затишне місце про запас. Те, що «співпраця» з кішками допомогло вижити нашим предкам, звичайно, гіпотеза, але її дотримуються дуже багато палеоантропологи.
А в тому, що предки доїдали за мегантереонами, сумнівів немає: на це вказують сліди зубів останніх на кістках копитних тварин, які перекриваються надрізами кам’яних знарядь. До речі, коли шаблезубі кішки вимерли 1,5 млн років тому, наші предки перейшли до більш складних знарядь праці: від олдувайских технологій до ашельських, адже нові умови вимагали й більш досконалої адаптації. Так що і тут без участі котиків не обійшлося.
Брати по розуму
Подія: зникнення неандертальців, денисовців та інших видів людини. Час: 28 000, 30 000, 60 000 років тому. Результат: людина сучасного вигляду
Еволюція схожа нема на дерево, а на кущ. У тому числі й еволюція людини. Не дивно, що одночасно з нашими безпосередніми предками існувало кілька паралельних людств різного ступеня просунутості та відсталості.
Сьогодні вчені вважають, що неандертальці були не дурніші наших праотців і, можливо, перевершували їх в медицині, але, ймовірно, мали нижчу здатність до творчості.
Денисовців, швидше за все, були більш розвинені, ніж сапіенси. Вони вміли виготовляти більш досконалі прикраси, ніж наші предки. Так, в Денисовій печері, де жили ці люди, у відповідному шарі знайдено браслет з хлорітоліта – каменю, який змінює колір залежно від освітлення, мармурове кільце і найбільша голка у світовій історії палеоліту.
А ось люди флореські (хоббіти), що жили на острові Флорес від 60 000 до 100 000 років тому, хоча і вважаються паралельним людством, але нагадували скоріше шимпанзе — і за зовнішнім виглядом, і по розвитку. Потомства вони не залишили.
Напевно існували й інші види роду Homo, про які ми поки не знаємо або знаємо дуже мало, адже в нашому геномі є сліди невідомих ліній людства.
До речі, ми успадкували невеликий відсоток генів неандертальців – 1-2,6% (крім корінних жителів Африки, які не покидали континент і не змішувалися з ними). А австралійські аборигени, меланезійців і папуаси Нової Гвінеї ще й мають домішка денисовців. Але вона також дуже мала – 3-6%. Що було б, якби паралельні людства не вимерли, залишається тільки гадати. Швидше за все, вони просто змішалися б з нашими предками (як це частково і відбулося) і ми сьогодні мали б трохи іншу зовнішність.
Як вийшло, що з усіх видів роду людей вижили тільки сапієнси? Точної відповіді немає — ймовірно, це черговий ланцюг випадковостей. Неандертальців, швидше за все, погубило їх мале число і безліч інших причин, в тому числі виверження Флегрейскіх полів, що відбулося 40 000 років тому. В результаті неандертальці зникли 28 000 років тому. Ще раніше, 30 000 років тому, вимерли денисовців. Є версії, що їх популяція спочатку була так само нечисленна, як і неандертальська. І їх теж могли «добити» кліматичні зміни, а ще конкуренція з сапієнсами. А хоббітів, ймовірно, погубили вулкани або просто знищили наші більш розвинені предки, які припливли на острів Флорес.
