США та Україна: жорсткі переговори в Джидді – чи вдасться укласти мирну угоду з Трампом?

США та Україна: підготовка до переговорів у Джидді

Сполучені Штати та Україна стоять на порозі вирішальних переговорів, які відбудуться 11 березня 2025 року в Джидді, Саудівська Аравія. Ця зустріч може стати переломним моментом у відносинах між двома країнами, а також у контексті війни з Росією. Переговори Америки та України викликані необхідністю знайти основу для мирної угоди та припинення вогню, однак на тлі гніву Дональда Трампа та ескалації російських атак на Київ і Курськ сподівання змішуються з побоюваннями. Чи зможе Україна помиритися з Трампом і чи призведе це до реального прогресу?

Десять днів тому перепалка в Овальному кабінеті між Трампом і Зеленським залишила Україну під тиском американського президента. Тепер Київ стоїть перед вибором: катарсис у відносинах із Вашингтоном чи новий раунд жорстких санкцій. Американська сторона заявляє, що мета саміту в Джидді – створити “основу для мирної угоди”, але українські чиновники побоюються, що це може бути лише тактикою затягування часу або спробою Трампа домогтися поступок на користь Росії.

Російський тиск і Курська операція

Поки США та Україна готуються до переговорів, Росія не припиняє військовий наступ. Безпілотники та ракети продовжують атакувати Київ та інші міста, а російські й північнокорейські війська намагаються витіснити українські сили з Курська – анклаву на території Росії, захопленого ЗСУ минулого року. Ця ескалація додає напруги до переговорів у Джидді, адже Кремль явно прагне посилити свої позиції перед початком діалогу.

Чи зможуть переговори Америки та України протистояти цьому тиску? Для Києва важливо не лише втримати позиції на фронті, а й переконати Трампа в необхідності сильної підтримки. Але симпатії американського президента до Путіна ускладнюють ситуацію.

Хто очолить переговори?

Обидві сторони делегували потужні команди. Американську сторону представлятимуть державний секретар Марко Рубіо та радник із національної безпеки Майк Вальс. Проте ключовою фігурою, ймовірно, стане Стів Віткофф – довірена особа Трампа, яка нещодавно зустрічалася з Путіним і веде переговори від імені президента не лише щодо України, а й Близького Сходу.

Українську делегацію очолить Андрій Єрмак – найближчий соратник Зеленського й одна з найвпливовіших фігур у Києві. До нього приєднаються міністр закордонних справ Андрій Сибіга, міністр оборони Рустем Умеров і військовий радник Павло Паліса. Усі вони лояльні до Єрмака, хоча його непопулярність у команді Трампа може стати перешкодою. Цікаво, що сам Зеленський у день переговорів перебуватиме в Ер-Ріяді для окремих дискусій із Саудівською Аравією – Київ наполягає, що це збіг.

Цілі України та стратегія Заходу

Україна підходить до переговорів із чіткими цілями, скоординованими з Францією та Великою Британією, які виступають посередниками. По-перше, Київ прагне підписати рамкову угоду про спільну розробку корисних копалин із США – це економічний крок для зміцнення позицій. По-друге, 7 березня Зеленський запропонував припинення вогню в повітрі та на морі, щоб перекласти відповідальність на Росію. Західні чиновники сподіваються, що ці ініціативи продемонструють готовність України до діалогу з Трампом.

Якщо Росія відкине ці пропозиції, Трампу доведеться тиснути на Путіна. Але ключове питання: які умови США висуне в Джидді? Поки що позиція Вашингтона залишається розмитою, що викликає занепокоєння в Києві.

Червоні лінії України

Україна чітко окреслила свої межі. Будь-яка угода, яка обмежить її переозброєння, змусить визнати окуповані території російськими чи втручатиметься у внутрішню політику (наприклад, вимагатиме виборів під час воєнного стану), буде відкинута. Київ також наполягатиме на гарантіях безпеки від США, хоча шансів на їх отримання мало. Франція та Великобританія закликають Вашингтон підтримати європейських миротворців у разі перемир’я, але США уникає зобов’язань. Мало того, минулого тижня США обмежили обмін розвідданими з Україною, що посилило напругу.

Позиція Росії та цинічна гра Кремля

Що хоче Росія? Останні повідомлення натякають, що Путін може погодитися на перемир’я, але за жорсткими умовами: нейтралітет України та відмова від іноземних миротворців. Для Києва це неприйнятно. Курт Волкер, експредставник США з питань України, попереджає, що Росія викривить будь-яку пропозицію: “Путін не скаже «ні» прямо, а запропонує щось інше, щоб затягнути час”.

Українські дипломати вважають, що США та Росія грають у схожу гру, намагаючись “вибити” поступки з України ще до початку серйозних переговорів. Кремль прагне послабити Київ, а Трамп – прискорити угоду за будь-яку ціну.

Трамп між Путіним і Зеленським

Позиція Трампа залишається двоякою. 7 березня він погрожував Росії санкціями, але згодом заявив: “Мені легше мати справу з Росією, ніж з Україною”. Волкер зазначає, що Трамп хоче “тримати Україну на повідку”, змушуючи її погодитися на будь-який мир. Це ставить Київ у складне становище: опір може призвести до ще більшого тиску з боку США.

Високопоставлений український чиновник зберігає обережний оптимізм: “Якщо перемир’я буде, ми повернемося до раціонального діалогу”. Але інші налаштовані песимістично, попереджаючи, що провал переговорів залишить Україну в “сірій зоні” – без підтримки США та під загрозою Росії.

Ставки на переговори в Джидді

Переговори Америки та України в Джидді – це гра з високими ставками. Успіх залежить від здатності США змусити Росію підкоритися, але симпатії Трампа до Путіна ускладнюють це. Якщо угода не буде досягнута, Україна може зіткнутися з подвійним тиском: від Росії на фронті та від США за столом переговорів.

Український чиновник підсумував: “Яке іхало, таке й здибало. Якщо Америка нав’яже нам угоду з Росією, це буде катастрофою“. Для Києва це не просто переговори – це боротьба за виживання. Провал у Джидді може означати втрату шансу на мир і нові виклики в боротьбі з агресором.

Висновок: чи вдасться домовитися?

Переговори Америки та України в Джидді 11 березня – це тест на міцність для обох сторін. Україні потрібно не лише помиритися з Трампом, а й захистити свої інтереси перед Росією. Америці ж доведеться визначитися: підтримати Київ чи поступитися Кремлю. Результат цих переговорів визначить не лише майбутнє України, а й геополітичний баланс у регіоні.

За матеріалами: The Economist