«Скандал мільйонера: Як Олексій Фазекош обікрав систему на $1 млн і лишився безкарним?». Частина 3

Частина третя. Олексій Фазекош — майстер ілюзії чи жертва бюрократії?

Уявіть собі історію, гідну пера Агати Крісті: чоловік із тінню адвоката, що ховається за фальшивими документами, обманом заробляє статки, а закон мовчить. Головний герой — Олексій Андрійович Фазекош, чиє ім’я могло б стати синонімом скандалу, якби не дивна сліпота правоохоронців. У центрі сюжету — загадка свідоцтва про право на адвокатську діяльність за 2006 рік, якого, здається, ніколи не існувало. Чи розкриємо ми цю таємницю? Занурмося в детективну інтригу, де кожен документ — це ключ, а кожна дата — підказка.

Початок читайте:  https://www.anticor.foundation/novyny/15096/,  https://www.anticor.foundation/novyny/15135/

 Фальшивий адвокат чи майстер ілюзії?

Згідно із профілем на сайті Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Олексій Фазекош нібито отримав свідоцтво №21/575 про право на адвокатську діяльність 21 грудня 2006 року. Але де оригінал? Де дублікат? Їх немає — ні в архівах, ні в руках слідчих. Закон України «Про адвокатуру» від 1992 року чітко вимагає: адвокатом може бути лише той, хто має вищу юридичну освіту та щонайменше два роки стажу в галузі права. Чи відповідав Фазекош цим критеріям у 2006-му? Копнім глибше.

Дипломи, які брешуть

Розслідування починається з Ужгородського національного університету. У 2004 році Фазекош отримує диплом бакалавра історії (серія АК №24022308). Історик, а не юрист — цікавий поворот!

У 2006-му він додає до колекції ще один диплом — тепер із міжнародних відносин (серія АК №28508797), спеціалізація «країнознавство». Але де юридична освіта? Її немає.

Лише у 2008 році, згідно з наказом Закарпатського державного університету, він стає бакалавром права (серія АК №34853476).

Отже, у 2006-му Фазекош не мав ні вищої юридичної освіти, ні дворічного стажу — ключові вимоги Закону. Як же він отримав свідоцтво?

Загадка 2006 року

Закон вимагає не тільки освіти, а й складання кваліфікаційних іспитів, стажування та присяги. Але в особовій справі Фазекоша (№ ЗП 07/180) немає жодного документа, який би підтвердив ці етапи у 2006 році. Чи здавав він іспити? Чи проходив стажування? Де присяга? Тиша. А профіль НААУ стверджує, що свідоцтво видано. Хтось бреше — і це не закон.

Дублікат із повітря

Сюжет загострюється у 2008 році. Фазекош (чи, може, Фозекош?) пише заяву до КДКА Закарпатської області: мовляв, його квартиру пограбували, а з сейфа зникло свідоцтво адвоката.

Додає нотаріально завірену копію (?) — і вуаля! 24 грудня 2008 року голова КДКА Олена Павліченко видає дублікат неіснуючого свідоцтва №21/575. Але стоп: у 2008-му Фазекош щойно отримав диплом юриста. Як він міг мати оригінал за 2006 рік? І чому в документах раптом з’являється «Фозекош» замість «Фазекош»? Помилка чи хитрий хід?

Розвінчання фальшивки

16 листопада 2009 року КДКА Закарпатської області анулює дублікат від 2008 року та свідоцтво від 2006-го.

Причина? Порушення Закону: у 2006-му Фазекош не мав ні освіти, ні стажу. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури (ВККА) у 2010-му підтверджує: Фазекош (і Фозекош) не складав іспитів, не отримував свідоцтва законно. Його виключають із реєстру адвокатів. Але історія на цьому не закінчується.

Повернення тіні

У липні 2010-го Фазекош подає нову заяву до КДКА — просить допустити до іспитів. Цього разу він уже має диплом юриста від 2008-го, але стажу все ще бракує. 9 липня 2010 року атестаційна палата дозволяє іспит, і 30 липня він отримує нове свідоцтво — №21/645. Законно? Сумнівно, адже дворічний стаж так і не підтверджений. А далі — нові дублікати старого №21/575: у 2013-му від Немеша, у 2015-му від самого себе як голови Ради адвокатів. Ксерокопії цих паперів він демонструє клієнтам і судам. Але чи знають вони правду?

Мільйонний обман

За роки «адвокатської» кар’єри Фазекош “заробив” майже 1 мільйон доларів, спираючись на сумнівні документи. Клієнти платили за послуги людини, яка, можливо, ніколи не мала права їх надавати. Чому правоохоронці мовчать? Чи то через зв’язки, чи то через недбалість — питання відкрите. Але кожен фальшивий папір у цій справі кричить про шахрайство.

Загадка без фіналу

Олексій Фазекош — майстер ілюзії чи жертва бюрократії? Факти говорять самі за себе: у 2006-му він не міг бути адвокатом, його свідоцтва — фальшивка, а дублікати — спроба замести сліди. Законне свідоцтво №21/645 від 2010-го — єдине, що він має, але й воно під питанням через брак стажу. Правоохоронці не поспішають розслідувати цю аферу.

Чи дочекаємося ми розв’язки цього детективу?…

Степан Сікора